Ще 100 років тому торгівля в Калуші вібувалася на Ринковій площі (нині — площі Героїв) Про це йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush, інформують "Вікна".
Щоправда, якось загубив Калуш свій клейнод магдебурзького права — великі ярмаркові дні, що з XVI століття припадали на день святого Мартина і святого Прокопа. Але виграв щотижневі базарні дні, які магдебургія визначала раз на тиждень, у п'ятницю. І тут знову питання: коли і як відбулася ця трансформація?
Калушанам пропонують глянути ще й іншу частину "центрового базару". Ту, над Сівкою, або ж "через дорогу". Ця частина більш мобільна, бо мобільними були її початки. У 70-х роках ХХ століття тут по суботах приїжджали машини. Переважно ГАЗи з будами.
"Чим торгували? Ой як складно сьогодні пояснити людям чим і чому. Було трохи одягу кращої якості, ніж у магазині. Але як в короткому пості вмістити все про "індійські светри"? Так, постколоніальне виробництво було значно краще, ніж радянське, це була якісна вовна, а светрик коштував 60 дерев"яних рублів, тобто місячну платню більшості населення на початок 70-х? А ще з тих же машин продавали всякі продуктові речі: від різного збіжжя до малозрозумілого печива. Словом, хто знає, тому зрозуміло, хто не вірить — його приватна справа", — йдеться в дописі.
Увесь цей карнавал торгівлі був можливий завдяки шпарині в плановій економіці "совка". Так, чарівне слово "кооперація", сільськогосподарська та споживча, робило можливими деякі фінансово-торгові оборудки, які трішечки відрізнялись від іншої торгівлі. Потім радянська кооперація теж підупала, а на початку 90-х це ж місце зайняли машини з "бартерним" товаром та меткими перепродувачами китайського "ширнетребу" з гіпербазарів: чернівецького, хмельницького, рідше — одеського.