Ілюстроване фото. З наступного року середня пенсія буде становити 4 000 гривень. Про це розповіла міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв'ю партнеру The Page економічному тижневику «Перша шпальта» на «UA:Перший», інформують "Вікна" з посиланням на сайт "The Page".
В Україні розпочинається опалювальний сезон. Для багатьох українців це тривожний період, оскільки газ є дуже дорогим. Яка зараз ситуація із субсидіями?
— Хочу відразу сказати, що існуюча система субсидій працюватиме за будь-якої ситуації, яка може скластися в період опалювального сезону. Усі, хто не зможе самостійно оплачувати комунальні послуги та мають право на отримання субсидій, отримають підтримку від держави.
Незалежно від того, коли у конкретному регіоні розпочнеться опалювальний сезон, субсидії на опалювальний період будуть розраховані та виплачені з 15 жовтня.
На сьогодні субсидії призначено 2,5 млн домогосподарств. Ці люди вже захищені.
При цьому щомісяця ми отримуємо нові заяви на субсидії — наприклад, у вересні їх було близько 70 тисяч. Очікується, що найбільше заяв буде у листопаді. І навіть якщо людина буде включена до програми у листопаді або навіть у першій половині грудня, вона отримає субсидію з початку опалювального сезону.
Органи соцзахисту на місцях почали формувати відомості на видачу субсидій та до 27 жовтня мають закінчити розрахунок субсидій за жовтень. Мінсоцполітики профінансує кошти на виплату на початку листопада.
Хто може розраховувати на субсидії? І скільки платитимуть субсидіанти?
— Відповідно до законодавства, при нарахуванні субсидії спочатку здійснюється індивідуальний розрахунок розміру платежу кожного домогосподарства за комунальні послуги, але якщо узагальнити, то домогосподарство не повинно сплачувати більше ніж 15% свого сукупного доходу. За статистикою минулого опалювального сезону субсидіанти самостійно оплачували за комуналку в середньому 11% свого доходу, решта — за рахунок держави.
За підсумками минулого опалювального сезону ми частково скоригували критерії у бік підвищення адресності та справедливості, почали враховувати, наприклад, факти дорогих покупок чи наявність другого житла. Але кожне звернення за субсидією розглядається індивідуально.
Рішення про призначення субсидії ухвалюється протягом 10 днів. За цей час орган соцзахисту перевірить відомості, зазначені у заяві та декларації людини.
Якщо заявник не може з якихось об'єктивних причин сам прийти до органу соцзахисту для подання документів, він може зателефонувати туди, і соціальні працівники допоможуть з оформленням субсидії.
У кожній області є телефон «гарячої лінії» місцевого департаменту соцзахисту, за яким можна звернутися з будь-яким питанням щодо субсидій.
Ми, у Міністерстві, відповідаємо на звернення через соцмережі, на урядову «гарячу лінію» 1545. Я часто говорю людям, якщо вам потрібна допомога, то звертайтеся за нею. Якщо ви мовчите, ми не зможемо допомогти.
Одержувачі субсидій побоюються підвищення тарифів. Чи виправдано це?
— За підвищення тарифів для одержувачів субсидій нічого не зміниться, все підвищення буде компенсовано збільшенням розміру субсидії. І для цього людині не потрібно нічого робити, приносити якісь документи — перерахунок буде виконано автоматично.
Якщо при підвищенні тарифів людина, виходячи з розміру свого доходу, стає претендентом на субсидії, то вона може звернутися за її нарахуванням до ЦНАПу, органу соцзахисту (прийти особисто або надіслати документи поштою), подати документи онлайн через сайт Мінсоцполітики.
Слід враховувати, що субсидія призначається не на будь-який обсяг споживання комунальних послуг. Є затверджені соціальні нормативи.
Наразі субсидії виплачуються «живими» грошима, і це стимулює людей до економного споживання. Тобто, якщо вони споживатимуть комунальні послуги в обсязі меншому за нормативний, то зекономлені гроші залишаться в їхньому розпорядженні.
Відповідно, все, що спожито вище за соціальний норматив, людина оплачує самостійно.
Люди часто чують про перевірки одержувачів субсидій. Як вони виглядатимуть?
— Такі перевірки чи верифікацію Мінфін проводить із 2016 року. Він перевіряє субсидіантів у різних держреєстрах і якщо знаходить якісь невідповідності, то просить органи соцзахисту розібратися. Статистика показує, що суттєві розбіжності виявляються лише у 7% рекомендацій Мінфіну щодо результатів таких перевірок.
Люди знають, що зазначені ними відомості будуть перевірені, тож намагаються правильно заповнювати декларації.
Найчастіше у декларації не повідомляють про покупки, вартість яких перевищує 50 тис. грн. Це виявляється під час роботи з даними банків.
Наразі перевірками займатиметься Національна соціальна сервісна служба. Але вона, як і Мінфін, не ходитиме з перевірками по квартирах. Робота буде максимально автоматизована із застосуванням ризик-орієнтованого підходу.
Критерії для включення до програми одержувачів субсидій за необхідності будуть і надалі коригуватися, але тільки після закінчення опалювального сезону. Наразі ми лише уточнюємо окремі моменти, щоб дати можливість більшій кількості людей скористатися програмою субсидій. Наприклад, людина продала квартиру, яка була єдиним житлом, і купила нову. Тому ми хочемо передбачити, щоб отриманий ним дохід не враховувався при розрахунку субсидії.
Питання пенсій та субсидій часто йдуть поряд. Яка нині найменша пенсія в Україні?
— У нас встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. За пенсійним законом він є мінімальною пенсією. Зараз це 1 854 грн, а з грудня буде 1 934 грн. Але ми за два роки роботи нашого уряду запровадили адресні програми та суттєво підвищили пенсійні виплати. А мінімум поки що отримують до 1 млн осіб. Але ми маємо плани змінити це.
Зокрема, ще минулого року запровадили доплати у 500 грн для людей віком від 80 років, а з жовтня цього року їх поширили на 75-річних, вони отримують по 400 грн до пенсії За рік такі доплати запровадимо для тих, кому 70–75 років.
У грудні цього року буде встановлена мінімальна пенсія у 2 600 грн для осіб віком від 65 років, які мають повний стаж роботи (чоловіки — 35 років, жінки — 30). Наразі для цієї категорії вона становить 2 400 грн.
Як ви оцінюєте загалом стан пенсійної системи?
— Я давно працюю у соціальній сфері. Але ніколи не думала, що найбільшим випробуванням стане виправлення помилок та наслідків «пенсійної реформи» 2017 року. Тоді було скасовано обов'язковість індексації пенсій, вона стала вибірковою, багато пенсій не потрапляли під індексацію, замість коефіцієнта 1,35 за стаж стали використовувати 1,0, підвищилися вимоги до стажу при виході на пенсію та багато іншого. 4 млн пенсіонерів пенсії мали менше 2 тис. грн. А тут ще ковид, ринок праці не в кращому стані.
У перший рік ми провели індексацію, щоправда, лише з травня. Але на неї гроші взагалі не було заплановано. Також запровадили додаткові виплати для літних людей, про що я говорила раніше.
Ми розраховуємо, що на 1 січня 2022 року середній розмір пенсій в Україні буде 4 000 грн. Це на 30% більше у порівнянні із січнем-2020.
Нині на 60% побільшало людей, які отримують пенсії в діапазоні 3000–4000 грн, на 40% — з 4000 до 5000 грн.
Нам ще треба суттєво підняти виплати для людей з інвалідністю. Поки що мінімальна пенсія для них 2 200 грн.
Що зміниться з пенсіями наступного року?
— У 2022 році заплановано 12 етапів підвищення пенсій — для різних категорій. У січні буде зроблено перерахунки для ліквідаторів ЧАЕС з інвалідністю. Продовжиться підвищення пенсій для 65-річних через зростання мінімальної зарплати.
Жінкам, які народилися 1962 року, наступного року почнуть нараховуватись пенсії після досягнення ними нового пенсійного віку. Ми помітили, що їхні пенсії могли виявитися меншими за ті, що нараховувалися торік. Тому запровадили підвищуючий коефіцієнт 9%.
Далі буде індексація пенсій з 1 березня, а в жовтні ми плануємо вийти на нову мінімальну пенсійну гарантію. Людина старша за 70 років, яка має стаж 35 років (чоловік) або 30 (жінка), не отримуватиме менше 3 000 грн.
Я вважаю, це буде перший крок до того, щоб пенсія в Україні почала відповідати фактичному прожитковому мінімуму.
Які перспективи запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії?
— З урахуванням демографічної ситуації в країні та стану ринку праці існуюча солідарна пенсійна система не може існувати без додаткового фінансування Пенсійного фонду з держбюджету. При цьому ми бачимо, що пенсії в Україні є відносно невеликими.
Виправити ситуацію може лише доповнення солідарної пенсійної системи другим рівнем — накопичувальними пенсіями. Тоді люди отримуватимуть дві пенсії: із солідарної системи та накопичену.
Але держава має створити умови, щоб люди повірили накопичувальній системі, запропонувати їм стимули та елементи захисту.
Сподіваюся, що народні депутати до кінця цього року ухвалять законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему у першому читанні. А загалом система може запрацювати з 2023 року. Або 2024-го, це також прийнятний варіант.
Ми, в Мінсоцполітики, зараз пропонуємо, щоб до накопичувальної системи роботодавець на старті обов'язково відраховував 1% за рахунок зменшення ЄСВ. Працівник, за бажання, може відраховувати ще 1% своєї зарплати. Якщо він це зробить, то держава додасть ще таку суму від себе.
На нашу думку, така схема дозволить людям звикнути до нової системи. Вона не примушує їх, а стимулює добровільно відраховувати кошти на майбутню пенсію.
