Вулицю Ярослава Галана в Копанках перейменують рішенням Калуської міської ради Як зазначив міський голова, Ярослав Галан був членом Комуністичної партії і ганив ОУН-УПА. Вулиця названа його ім’ям підлягає декомунізації, тож у міській раді готуватимуть документи для зміни її назви.
Довідка. 2014 року Галана внесли до списку осіб, які підлягають декомунізації й відповідно всі вулиці в Україні, що раніше носили ім'я Галана, було перейменовано. У Харкові у лютому 2016 вулицю Галана, яка розташовувалася поряд з медичним університетом й де навчалася його розстріляна дружина, перейменували на Літературну вулицю розпорядженням міськради Харкова. В Одесі у червні 2016 року вулицю Ярослава Галана перейменували на вулицю Романа Шухевича. Станом на 2020 рік у селі Максимівка Збаразького району Тернопільської області ще й досі залишилась вул. Ярослава Галана; у місті Шостка Сумської області ще й досі залишилась вул. Галана: міськрада Шостки відмовилася виконувати закон про декомунізацію. У листопаді 2019 року 69,2% учасників опитування (всього проголосувало 26 осіб) громадян проголосували проти перейменування.
У травні 2017 року, у Львові, на виконання Законів України щодо декомунізації, демонтували перші дві пам'ятні дошки Ярославу Галану. У жовтні 2017 року в Харкові було знесено дошку Галану на будинку «Слово». У березні 2019 року демонтували меморіальну дошку у Луцьку.
Як відомо, Законом України від 09.04.2015р. №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» передбачено, що перейменовувати слід вулиці, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки. Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них; назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України, інформують "Вікна".
У 2016 році в Калуші створили робочу групу, яка визначила три вулиці, назви яких підлягали декомунізації. Відтак у тому ж році Калуська міська рада перейменувала три вулиці: вулицю, названу ім’ям російського революціонера Миколи Руднєва, на вулицю Володимира Тисовського — греко-католицького священника, громадського діяча Калущини, вулицю, названу ім’ям радянського партійного діяча Миколи Скрипника — на вулицю Миколи Климишина — учасника українського визвольного руху 1920-1950 років із села Мостищеа, а вулицю названу ім’ям радянського воєначальника Івана Черняховського — на вулицю Дмитра Паліїва — уродженця села Перевозця, який був одним з організаторів повстання у Львові 1 листопада 1918 року та одним із засновників Української військової організації.
