Ілюстроване фото. Сума збитків перевищує 30 мільйонів доларів. Нерідко йдеться про звичайне шахрайство. Історія івано-франківської компанії "Рона" саме про це. Повністю виправдовувати державу все ж не будемо, адже будь-яке шахрайство має бути покараним, а винні — притягнуті до відповідальності судом. В такому разі можна говорити про верховенство права в країні. Чому цього не сталося з компанією "Рона" наразі вивчає ТСК з питань захисту прав інвесторів, ідеться в блозі народної депуатки Галини Янченко на сайт "УП.Блог".
Масштаби афери
Міжнародна компанія Hyundai Corporation, "Укрсоцбанк", низка інших українських банків, місцеві бізнесмени та пересічні мешканці Івано-Франківська — список постраждалих від афери компанії "Рона" вражає. Загальна сума збитків лише великих банків та корпорації Hyundai перевищує 30 мільйонів доларів.
Саме через звернення корейського інвесторами в ТСК з питань захисту прав інвесторів дізнались про цю жахливу історію. Жахливу тому, що ці події відбувались в Івано-Франківську впродовж 2015-2017 років. Однак і досі жодна з осіб, які фігурують у кримінальних провадженнях, не притягнуті до відповідальності. Хоча справа вже два роки як передана до суду.
В ситуації з Hyundai Corporation ділові відносини з компанією "Рона" почалися у 2013-му. Українська компанія купувала у корейців полімерну сировину. У 2015-му "Рона" мала заборгованість перед Hyundai вже близько 5 млн дол., однак їй вдалося переконати корейців надати товарний кредит на суму ще близько 3 млн дол.
Для того, щоб розрахуватись з Hyundai, власники та представники компанії "Рона" впродовж 2014-2016 років брали кредити як у фізичних осіб, так і в різних українських банках.
Приватних позичальників ділки з "Рони" вводили в оману, розповідаючи про успішність свого бізнесу. В результаті низка франківців погодились виступити в якості поручителів за позиками "Рони" перед банками під заставу свого власного майна. Яке згодом люди втратили.
А потім керівництво "Рони" вийшло на новий рівень та почало "продавати" банкам в якості застави взагалі неіснуючі об'єкти нерухомості. В реєстрі створювались "об'єкти двійники", які існують лише "на папері", для цього до існуючих будинків додавались літери в номері будівлі.
Слідству навіть відомі випадки, коли під час виїзду співробітників банку на огляд будівлі застави шахраї не просто "домальовували" будинкам літери, а й вішали на них нові таблички (!) з неіснуючими в реальності адресами. Через спільників з компаній-оцінщиків робилась фіктивна оцінка на ці об'єкти нерухомості, яких не існує в природі. Завдяки чому банкам надавались недостовірні дані.
Це були не просто маніпуляції з документами чи "помилки", а свідоме введення в оману банків та позичальників представниками "Рони".
Найбільш гуманний суд
За оцінкою постраждалих сторін, загальна сума збитків, завданих компанією "Рона", становить близько $30 млн. З них шкода міжнародній компанії Hyundai Corporation — $6,6 млн і €1,2 млн, ПАТ "Укрсоцбанк" — $6 млн. Збитки для інших державних та приватних банків оцінюються ще у $11 млн і 110 млн грн.
На даний момент прокуратура завела близько 20 кримінальних проваджень за фактом підробки документів, а також нанесення шкоди в особливо великих розмірах.
Серед фігурантів цих справ – cпівзасновники "Рони" Роман Семотюк та Роман Литвинець. Для того, щоб уявити масштаби афери, зазначу, що лише в одному з кримінальних проваджень, в якому постраждала Hyundai Corporation, було оголошено 19 підозр за вчинення 58 епізодів злочинної діяльності.
Тут варто віддати належне працівниками місцевої поліції та прокурорам Офісу генерального прокурора, які провели досить оперативне та успішне розслідування. Справа була передана до івано-франківського суду в 2017 році, а от судовий розгляд справи ще досі не розпочався. Роками в Івано-Франківському міському суді не можуть провести навіть підготовчого засідання у справі, переважно через систематичну неявку підозрюваних та їх адвокатів.
Наразі єдине обмеження, яке отримав один з головних фігурантів справи, співзасновник "Рони" Роман Семотюк, — це доволі гуманний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Лише у 2020 році! І лише після того, як ТСК з питань захисту прав інвесторів звернула на це увагу і підняла це питання перед Офісом Генпрокурора.
Стратегія обвинувачених зрозуміла — затягнути розгляд справи в суді аби уникнути покарання у зв'язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. А це, нагадаю, 10 років з моменту вчинення злочину.
Для того, щоб цього не сталося, Спецкомісія з питань захисту прав інвесторів бере справу на особливий контроль. Правосуддя має бути відновленим – це буде важливим сигналом для всіх інвесторів.
