Дівчина потрапила до талановитого математика Романа Рожика, а своїм захопленням фізикою завдячує Олександрові Безушку Охоче вивчала точні науки: хімію, фізику, біологію і математику. Також цікавилась мовами, бо знала, що мови завжди будуть актуальним і допоміжним елементом до основної компетентності. Апогеєм шкільного життя став 8-й клас: тоді пропало бажання вчитись близько на пів року. З другого семестру 8-го класу дівчина кардинально змінила ситуацію і вже в 9-му була серед трійки лідерів у рейтингу класу. Брала участь в олімпіадах, конкурсах, має безліч сертифікатів за участь, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
«Оце я була така активна, сама не розумію, як мені, малій дитині, вистачало часу підготуватися до цього всього, ще й паралельно вивчати шкільні предмети», — підкреслює Надія.
У школі дівчина потрапила до талановитого математика, вчителя Романа Вікторовича Рожика, а своїм захопленням фізикою завдячує Олександрові Миколайовичу Безушку.
«Чому вибрала саме фізику не одразу? Складно розділити пріоритети, коли ти дитина. Сумнівалася, чи це моє, чи справді зможу передати свої знання комусь, щоб та людина також зрозуміла це на моєму рівні».
Саме тому після школи, каже Надія, вирішила поступати на філологію. Тоді, додає, це було модно. Хотіла поїхати до Києва та вивчати щось оригінальне. Тому вибрала сербську мову та літературу в КНУ імені Шевченка. Прагматично вважала, що вивчивши сербську, зможе працювати перекладачем у сфері сільського господарства, оскільки знайшла інформацію, що Україна має тісні зв’язки саме у цій галузі. Однак, не розуміючи відмінностей між професіями перекладача, філолога і вчителя, поступила саме на філологію, і провчившись рік, зрозуміла, що це не те, чим хотіла б займатися. І хоч була найкращою в групі, навчання не приносило задоволення.
Надія згадала, що окрім мов, у школі добре собі давала раду з фізикою та математикою. Тож дівчина покинула Київ і поступила на фізику до Прикарпатського університету. Каже, було складно адаптуватися після двох втрачених років. Але завдяки викладачам, які «подають матеріал круто і доступно», швидко увійшла в ритм:
«Це була та фізика, яку викладають науковцям, ще й важливу роль зіграла технічна база. З’явилось чітке розуміння що ти робиш, і відповідно почалась робота на результат. На першому курсі затягнуло в студентське життя наповну, саме тут знайшла однодумців і підтримку. Потрапила на «Фестиваль фізичних експериментів» на першому курсі одразу приєдналась до нього. Здивувало що на базі факультету проводять такий крутий захід, який розвіює такі міфи, як: фізика це складно, фізика це незрозуміло, фізика це не перспективно. Впродовж чотирьох років проводила цікаві експерименти, серед яких звісно ж найбільш цікавим для відвідувачів фестивалю був дослід з холодним вогнем, оскільки завдяки реакції етилового спирту, борної соляної кислоти «вогонь» не обпікає і його можна сміло тримати в руці».
Випадково, завдяки ПНУ, роботу знайшла. В університеті проходив ярмарок вакансій. Надія відвідала захід, там і знайшла роботу. Спершу як підробіток на літо, а згодом — залишилася працювати й далі.
Окрім того, Надія також пройшла навчання на кафедрі військової підготовки ПНУ. Отримала військовий квиток та первинне військове звання «молодший лейтенант запасу». Зацікавилась військовою підготовкою, оскільки на фізико-технічному факультеті реалізовується проєкт «Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки» в рамках програми НАТО «Science for Peace and Security»..
«Тенденції швидко змінюються і хочеться бути сучасним спеціалістом, — ділиться своїми поглядами Надія, — зокрема, завдяки декану факультету Івану Михайловичу Гасюку, який постійно сприяє розвитку своїх студентів, я стала експертом НАЗЯВО. Декан свого часу розповів нам про конкурс і разом з іншими студентами факультету ми спробували свої можливості. Це ще одна чудова нагода здобути нові знання та компетентності. Це ще один мій черговий успіх, здобутий в рідному університеті».
Студентка зізнається, що ще не вирішила, чи йти шляхом науковця і шукати нетривіальні підходи до вивчення та привернення уваги до однієї із ключових наук сьогодення — фізики, чи працювати над покращенням якості освіти загалом.
Писала дипломну роботу в професора кафедри фізики і хімії твердого тіла Ярослава Салія. Буквально за пару занять навчилася паяти! Хоче довести: «Фізика — це круто».
Дипломну роботу Надія Пулькас присвятила саме пошуку нових інструментів для вивчення знайомих нам явищ. Працювала з мікроконтролером Arduino (простими словами — це апаратна обчислювальна платформа для аматорського конструювання) і створювала лабораторні роботи для вивчення курсу фізики середньої та старшої школи. Щоб знайти цікавий і новий підхід для вивчення фізики.
Під час навчання на магістратурі вирішила розширити коло своїх наукових інтересів та досліджувати альтернативні підходи до вивчення фізики. Навчаючись на кафедрі фізики та методики викладання маю добру нагоду працювати з докторкою фізико-математичних наук Любов’ю Яблонь. Під її керівництвом працюю над шляхами використання здобутків штучного інтелекту на уроках фізики у старшій школі. Сфокусувалася на андроїд-додатках, які можна використовувати під час уроків.
Майбутнім абітурієнтам Надія Пулькас радить не боятися, і йти за покликом серця, оскільки колись сама засумнівалася у своїх можливостях та знаннях, тому одразу не вибрала те, що подобалося.
«Якщо ти знаєш фізику на 12, це ще не гарантує, що ти станеш новим Ілоном Маском, але… ймовірність завжди існує!»
А ще радить знайти сферу діяльності, яка подобається, яка надихає, в якій можна реалізувати себе та внести свою лепту в її розвиток.
Щодо рідного факультету, додає Надія, то тут круті викладачі, їх наукові роботи є високо цитованими та публікуються у міжнародних науко-метричних базах Scopus та Web of Science.
«Навчаючись уже шостий рік на фізико-технічному факультеті, хочу сказати, що вибір цього факультету був одним із найкращих рішень у моєму житті, оскільки саме тут я відчула, що таке життя!», — зазначає Надія Пулькас.