Ілюстроване фото. Зараз в Україні приймають рішення, щоб покращити ситуацію. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку, який проходить у столиці, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу Держпродспоживслужби.
За словами Владислави Магалецької, сьогодні в Україні діють застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості води, які, до того ж, не виконуються більшістю постачальників. Тому вирішення цієї проблеми — надважливе завдання.
«Сьогодні почали прийматися рішення, які дозволять покращити ситуацію — це обмеження використання фосфатів в миючих засобах та деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос). Однак, нам потрібно більш активно впроваджувати у себе європейські норми. Це не питання євроінтеграції, це питання виживання», — зазначила Владислава Магалецька.
У діючому законодавстві відсутні норми контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо. З 2021 року нормативи для 4-х показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
«Наші норми потребують якнайшвидшої модернізації із використанням досвіду Європейського Союзу. Держпродспоживслужба підтримує адаптацію українського законодавства до європейських норм», — підкреслила Владислава Магалецька.
В Україні сьогодні діють «Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», у яких загалом відсутні 23 показники безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.
