Ілюстроване фото. 9 препаратів, які купували українці не мають доведеної ефективності. Автори дослідження проаналізували всю публічну інформацію від Міністерства охорони здоров’я України, Державного експертного центру МОЗ України «Державний реєстр лікарських засобів України», European Medicines Agency, Food and Drug Administration, а також отримали доступ до бази даних ТОВ «Системні маркетингові дослідження» щодо об’ємів продажів лікарських засобів в Україні.
Висновки невтішні: 4 з 10 придбаних найпопулярніших препаратів — неефективні та відсутні в сучасних стандартах лікування. Чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності. Серед них: біологічно-активні добавки (БАДи), гомеопатичні засоби, рослинні препарати та деякі популярні лікарські засоби, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу МОЗ.
2020 року витрати громадян на лікарські засоби становили понад 48 млрд гривень, що на 2 млрд більше, ніж у 2019 році, та на 6 млрд більше, ніж 2018 року.
Витрати на лікарські засоби:
|
2018, грн |
2019, грн |
2020, грн |
|
|
загалом витрачено на ліки |
49 720 372 438 |
54 134 819 502 |
64 058 091 440 |
|
громадян в аптеках |
42 578 974 688,39 |
46 480 285 524,55 |
48 606 620 328,96 |
|
держава на закупівлях |
7 141 383 608 |
7 654 526 66 |
15 451 454 623 |
На ліки, ефективність яких не доведена, рослинні, гомеопатичні препарати та добавки, українці витратили 28,93% (2018), 29% (2019) та 28,24% (2020) коштів від загальних витрат в аптеках.
Ліки без доведеної ефективності, на які громадяни в 2020 році витратили найбільше коштів:
- мікронізована очищена флавоноїдна фракція (діосмін+гесперидин)
- S-аденозин-L-метіонін
- Інозину пранобекс
- Тилорон
- Фенібут
- Депротеїнізований гемодериват із крові телят
- ARGININE
- розчин ментолу в ментиловому ефірі кислоти ізовалеріанової
- Метилетилпірідинолу сукцитат
Загалом у 2020 році українці витратили понад 13,7 млрд гривень на препарати, ефективність та безпека яких не доведена або сумнівна.
В інструкціях до застосування таких «ліків» може міститися хибна інформація про їхні лікувальні властивості, маніпулятивні твердження та щире зізнання у відсутності проведення якісних досліджень.
Особливо небезпечно виглядає ситуація з закупівлями закладів охорони здоров’я, адже ці кошти можна було б використати на ліки з доведеною ефективністю.
У звіті також йдеться і про препарати, які не були включені до протоколу «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», але завдяки агресивній фармацевтичній рекламі просувалися як засоби лікування та профілактики COVID-19.
Немає жодного систематичного огляду, метааналізу чи якісного рандомізованого клінічного випробування, які підтверджували б їхню безпеку та ефективність. Наявні окремі неякісні клінічні випробування та думка окремих експертів не можуть бути достатньою підставою для медичного використання цих препаратів.
Посилання на дослідження https://bit.ly/3CmD4kx
