ВІКНА 22 роки поруч!

"Коли ми відкрилися, то по сусідству було три ательє" — Засновниця "Міли" Людмила Кузьміна

У дитинстві Людмила ніколи не різала бабусин тканин і не перешивала одяг, тому їй важко пояснити, чому обрала професію кравчині. Скоріш за все, це був щирий поклик серця і душі. Переїхавши зі Львова до Калуша, "з нуля" розпочала власну справу, зовсім нікого не знаючи.
Переглядів: 4241
У ательє "Міла" з'явилися клієнтки-українки з Іспанії та Італії, для яких Людмила Кузьміна дистанційно пошила дві сукні

Людмила Кузьміна народилася у селі Беньківці Рогатинського району. Після навчання увшколі вступила у Львівський технікум легкої промисловості за спеціальністю «Конструктор-модельєр». Кравчиня пригадує, що не знала елементарних речей, зате перша пошита річ була дуже достойною.

"Я йшла вчитися, я не розрізняла що таке горловина, що таке пройма, тобто я не розуміла де пришивається комір, а де — рукав. Однак моя перша створена річ була достойною. Під час навчання в технікумі я пошила для себе пальто. Як для студента, то це досить серйозна річ. Приємно, але в магазині мене навіть питали, де я його купила", — пригадує Людмила.

Одразу за тиждень після захисту диплому дівчина одразу пішла працювати на Львівську фабрику кравчинею експериментального цеху. Зізнається, що довелося навчитися багато чого нового:

"Я прийшла після технікуму, мене там вчили одне, а працюючи на фабриці треба було дещо перевчитися, адже не всі знання виявилися потрібними на практиці".

Відпрацювавши 10 років на фабриці, кравчиня пішла в декрет і переїхала до Калуша. Часу сумувати, зізнається Людмила, не було, адже були інші клопоти. Однак жінка продовжувала шити вдома як жіночі, так і чоловічі речі. Було непросто, адже одна із швейних машинок коштувала, як автомобіль "Запорожець", на яку довго накопичувала кошти, зізнається Людмила Кузьміна.

Моделлю для зйомок стала журналістка "Вікон" Ірина Кміть

Після першого декрету був другий. Після п’ятирічної перерви знову захотіла працювати. Після першої співбесіди чоловік Людмили запитав: чи довго ще стоятимуть у гаражі швейні машинки? Тоді молода мама й замислилася над тим, щоб відкрити власну справу. Починати було важко.

"Коли ми відкрилися, то по сусідству було декілька ательє. Була конкуренція і було страшно. Тому бралася за будь-яку роботу", — розповідає дизайнерка одягу.

На майбутнє кравчиня-дизайнерка хоче приділити увагу і час пошиттю чоловічого одягу

Зараз власниця ательє, усвідомивши власні можливості, змінила напрямок діяльності і акцентує увагу суто на пошитті одягу. Найбільше подобаються дорогі брендові речі, які її надихають створити щось своє. А ще до вподоби пошиття складних, неординарних речей.

"У мене прокидається спортивний інтерес: зможу я чи ні. Найцікавішим елементом одягу був цього року костюм на змагання з полденсу для однієї калуської пані. Костюм складався з трьох частин: боді, розшите вручну, спідниця та накидка, які знімалися в процесі танцю".

Найчастіше за послугами звертаються жінки: від випускниць шкіл до категорії 70+, розповідає Людмила Кузьміна. Насамперед, це представниці прекрасної статі, які себе люблять, або ті, хто не може купити собі те, чого бажає. А віднедавна в ательє "Міла" з'явилися клієнтки-українки з Іспанії та Італії, для яких Людмила Кузьміна за мірками онлайн дистанційно пошила дві сукні.

На майбутнє кравчиня-дизайнерка хоче приділити увагу і час пошиттю чоловічого одягу, зокрема, пальто та костюмам.

Ірина КМІТЬ, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор