У Калуші незабаром буде кімнатадля жертв домашнього насильства Та цю цифру треба множити мінімум на 5, адже більшість неповнолітніх замикаються та залишаються з проблемою наодинці. Начальниця служби у справах дітей Калуської міської ради Леся Дзундза закликає дітей не мовчати. Звернутися в службу можна також через сторінку у Фейсбуці, а ще до класного керівника, психолога, соціального педагога в навчальному закладі чи просто до дорослого, якому дитина довіряє. А дорослих, у свою чергу, закликають не бути байдужими: якщо щодо якоїсь дитини вчиняються неправомірні дії чи вона опинилася в складних життєвих обставинах — ви можете про це повідомити, навіть, конфіденційно через сайт Калуської міської ради.
У інтерв'ю КМТ Леся Дзундза нагадала про основні права Конвенції з прав дитини, які були прийняті у світі 20 листопада 1989 року генеральною асамблеєю ООН. За її словами, важливо те, що усі суб'єкти соціальної роботи. не залежно від того, чи це державні, чи приватні структури повинні вирішувати питання лише на користь дитини, інформують "Вікна".
Більшість добре знають власні права, проте часто забувають про відповідальність: адміністративну, цивільну та кримінальну. Закцентувала увагу начальниця служби у справах дітей і на дитячому криміналітеті. Як з'ясувалося, підлітки достатньо здійснюють крадіжок та побоїв.
«Цього року 4 злочини скоїно неповнолітніми. Якщо говорити про цей рік, то це в основному нанесення тілесних пошкоджень дорослим і одноліткам. Три із чотирьох випадків — це 125 стаття кримінального кодексу України. Минулого року більше були крадіжки», — зазначила Леся Дзундза
Закцентували увагу і на темі домашнього насильства. Цьогоріч таких звернень було 12. Аналіз ситуації свідчить, що 50% скарг стосувалися застосовування фізичної сили з боку вітчима.
«Були випадки жорстокого застосування, коли діти втрачали свідомість. Були із синяками. Тому це проблема досить серйозна. Цю цифру можна помножити на 5 як мінімум. Якщо в минулому році було 5 звернень, то в цьому — 12», — наголосила посадовиця.
Звісно, трапляються і повторні випадки. Діти зневіряються, тому і не звертаються за допомогою. Окрім того. не завжди є можливість надати вчасно допомогу, адже іноді потрібно оперативно надати безпечне місце перебування. Для цього потрібно дитину везти в Мединю, Івано-Франківськ або у Верховину в реабілітаційний центр. Тому добре було б, щоб у Калуші була кризова кімната, яку, до речі, зааз облаштовують.
Тема домашнього насильства непроста, каже Леся Дзундза. За її словами, важко працювати з сім'ями, які відмовляються від допомоги. Більше того, коли нецензурно обзивають, не відчиняють двері та викликають поліцію.
«Коли ти робиш зауваження, що дитина мала б щось поїсти, бо вже 14.00, а дитина нічого не їла. Тоді мама каже: а дайте мені гроші. Тато не працює, мама не працює і кажуть «дайте грошей». Це не спроста є такі діти. На обліку таких сімей є 35, які перебувають у складних сімейних обставинах».
Звісно, буває і криза підліткового віку. Проте завжди повинен працювати материнський інстинкт, вважає Леся Дзунзда.
