За словами Івана Красійчука, в лікарні до роботи з "ковідними" пацієнтами та з підозрами задіяно 400 працівників Депутати заслухали звіти їхніх керівників про роботу в 2020 році та звіт тимчасової контрольної депутатської комісії, яку утворили рішенням міської ради ще в липні і завданням якої є перевірка діяльності медичних закладів (її робота ще триває, позаяк перевіряти мають також міський центр первинної медико-санітарної допомоги та стоматологічну поліклініку. — Авт.).
Пандемія і втрата пацієнтів
Генеральний директор Калуської ЦРЛ Іван Красійчук акцентував на тому, що минулий рік лікарня, як і вся медицина, вчилася працювати в умовах реформи: на початку 2020 року на утримання лікарні виділяли державну субвенцію, а з другого кварталу держава через Національну службу здоров’я вже оплачує медичні послуги. Другим фактором, який вплинув на роботу медзакладу, стала пандемія. За словами керівника Калуської ЦРЛ, в лікарні до роботи з пацієнтами з коронавірусом та з підозрами задіяно 400 працівників. А загалом у лікарні на початок 2021 року було понад 1000 посад, у липні штат оптимізували до 978,75 посад, а зараз їх є на дещо більше. 14,3% працівників — пенсійного віку, 14,5% — пенсіонери по інвалідності.
Як наголосив Іван Красійчук, через пандемію відділення лікарні торік не могли повноцінно працювати, адже частину їх перепрофілювали на "ковідні". Наслідок — втрата пацієнтів, а отже і доходів. Так, якщо в 2019 році в Калуській ЦРЛ пролікували 17 тис. пацієнтів, то в 2020 році — близько 13 тисяч. Якщо в попередні роки 45% пацієнтів лікарні були плановими, а 55% — ургентними, то торік частка планових пацієнтів склала всього 30%: люди боялися коронавірусу і відкладали планове лікування. Для лікування хворих з коронавірусом та з підозрами залучили сім відділень лікарні. Починали з 50 ліжок і 27 хворих у квітні і закінчили 222-ома хворими і 250-ма ліжками в грудні. Зараз у Калуській ЦРЛ розгорнуто 230 "ковідних" ліжок.
Загалом торік у ЦРЛ пролікували 1364-ох хворих із коронавірусом, 144 людини померли. Крім того, на початку пандемії лікарня зіткнулася з такими проблемами, як нестача засобів захисту, медикаментів, апаратури тощо.
«Деякі проблеми є і по сьогодні, апаратура з 2010 року. Одночасно вийшло з ладу три ШВЛ, немає повноцінної реанімації. Правдами-неправдами ремонтуємо. Один відремонтували, два на підході», — повідомив Іван Красійчук.
Була і кадрова проблема, каже гендиректор Калуської ЦРЛ: працівники звільнялися, лякаючись інфікування.
Торік Калуська ЦРЛ мала 14 договорів НСЗУ про надання послуг за програмою медичних гарантій, за якими загалом отримала близько 169,7 млн гривень. Зокрема, найбільших дохід приніс "ковідний" пакет, — майже 70 млн гривень. Крім того, 23 млн гривень медзаклад отримав за хірургічну допомогу, 32 млн гривень — стаціонарну допомогу без хірургічних вручань, 8 млн гривень — за лікування інсультів, 5 млн гривень — пологи, 14 млн гривень — гемодіаліз.
«Цього року додалися пакети первинної допомоги і стоматології. Готуємо на наступний рік нові пакети: реабілітація, паліативна допомога, хірургія одного дня, готовність надавати медичну допомогу в умовах надзвичайної ситуації», — повідомив Іван Красійчук.
До звіту Івана Красійчука зауважень не було і депутати його підтримали. Зате тимчасова контрольна комісія, яка перевіряла діяльність лікарні не лише за минулий рік, а й за першу половину поточного, недоліків виявила чимало. Вони відображені в звіті комісії, який на сесії озвучила її голова Ірина Очкур.
Надбавки ліфтерам і благодійний фонд
Зокрема, комісія констатувала, що в Калуській ЦРЛ надбавки і доплати працівникам, які працюють з "ковідними" хворими (до 300%), відбувається в ручному режимі. Окремо відзначили, що такі доплати отримували не лише медичні працівники, а й адміністративний персонал, ліфтери. Також коміссія зауважила, що через несвоєчасно або з помилками подані звіти до електронної системи лікарня недоотримала 4-6 млн гривень, а штати лікарні, зокрема адміністрація, потребують оптимізації і скорочення. Також комісія порахувала, що в першому півріччі 2021 року в Калуській ЦРЛ надали 1225 платних послуг обстеження на магнітно-резонансному томографі, з яких 254 залишилися неоплаченими, а це втрата близько 400 тис. гривень.
Невиправданими комісія вважає і витрати на мобільний зв'язок (у травні-червні 2021 року — 25 тис. гривень), виплату надбавок ліфтерам (майже 1,6 млн гривень торік і понад 1,1 млн гривень у першому півріччі поточного року), суттєві витрати на пальне тощо. Не сподобалася депутатам і діяльність благодійного фонду лікарні. На їхню думку, всі кошти мають надходити на рахунок лікарні, оскільки так можна буде уникнути ризику їх непрозорого витрачання.
Член комісії Оксана Шутяк відзначила хорошу роботу харчоблоку. За її словами, зловживань вона не побачила, а продукти купують за середніми цінами.
«Спілкувалася з хворими, не поступало жодних зауважень щодо харчування», — повідомили депутатка.
Однак комісія виявила аномалію — закупівлю сиру по 367 гривень за кілограм. Як пояснила на засіданні депутатської комісії з гуманітарних питань, яке передувало сесії, заступниця міського голови Наталія Кінаш, ця угода не була реалізована.
Комісія рекомендувала створити спостережну раду Калуської ЦРЛ, внести зміни в статут закладу, де прописати, що штат лікарні погоджується з уповноваженим органом. Проте ці рекомендації не до Калуської ЦРЛ, а до міської ради, оскільки саме вона приймає подібні рішення. Лікарні рекомендували укласти новий колективний договір, проводити "ковідні" доплати в першу чергу лікарям і медперсоналу, посилити контроль за поданням медичних звітів, оптимізувати штати (адміністрація, водії тощо), забезпечити 100% надходжень коштів за платні послуги на рахунок підприємства, оновити ліфтову систему, організувати харчування працівників та відвідувачів за ринковими цінами тощо.
Мізерні зарплати і догана
Частину недоліків, які виявила комісія, пробували спростувати Іван Красійчук (зокрема, на засіданні депутатської комісії), Наталія Кінаш, яка торік працювала заступником гендиректора Калуської ЦРЛ, і депутатка міської ради, яка також входить до складу тимчасової депутатської комісії, Ольга Сікора, яка виступила і на засіданні комісії, і на сесії.
Так, у лікарні є старий колективний договір. Формально, якщо жодна сторона не заявляє про внесення до нього змін, він вважається проводженим на наступний термін. Як пояснив Івана Красійчук, заклади, які прописали зарплату в колективному договорі, — "вилетіли в трубу". Зараз постійно відбувається зміни, тож із новим колдоговором не поспішають: його мають укласти до липня 2022 року. В умовах недостатнього фінансування лікарня змушена балансувати між потребами на лікування хворих та на зарплати, які зараз ганебно мізерні: середня зарплата лікаря — від 7,7 (у дитячій лікарні) до 10 (у пологовому будинку) тис. гривень на місяць, медсестри — 6-6,3 тис. гривень, молодшого медичного персоналу – близько 3,7 тис. гривень на місяць. При цьому фонд оплати праці у поточному році – близько 160 млн гривень.
Як повідомила Наталія Кінаш, за указом Президента наступного року зарплата лікаря має становити 20 тис. гривень, медсестри — 13,5 тис. гривень. Причому збільшення зарплат не буде відображено в тарифах, за якими послуги оплачує НСЗУ, а органам місцевого самоврядування порадили шукати кошти на підняття заробітних плат медикам у місцевих бюджетах. Уже порахували, що лише на зарплати в Калуській ЦРЛ наступного року потрібно буде на 84,5 млн гривень більше, ніж цього, — 244,6 млн гривень.
«Якщо НСЗУ не піднімає тарифи, то про розвиток говорити не доводиться. Безкоштовні медикаменти — сумнівно. Будемо мати зарплати і ургентну допомогу максимум», — пояснила перспективу Наталія Кінаш.
Ольга Сікора написала окремі заперечення до довідки депутатської комісії. За її словами, туди включили те, що не може бути виконано, та те, що не було зроблено не з вини закладу. І це, вважає депутатка, — неправильно. Вона припустила, що насправді метою комісії було заміщення керівника Калуської ЦРЛ.
«За вісім місяців лікарня сплатила до міського бюджету 10 млн гривень, а місто їй виділило 5 млн гривень і на стимуляцію медперсоналу, і на ліки, і на все решту. Лікарня більше дає, ніж отримує», — повідомила Ольга Сікора.
За її словами, автономізація забезпечує більше повноважень і можливостей лікарні, а надструктура у вигляді спостережної ради дає можливість впливу політичних партій на роботу закладу. Такий вплив Ольга Сікора вважає абсолютно недоречним. Достатньо комунікації адміністрації закладу з міським головою.
Те, що "ковідну" надбавку отримують ліфтери і технічні працівники, переконана Ольга Сікора, — правильно. Вони постійно контактують із хворими, возять їх, налагоджують і перевіряють тиск у системі в лікарняних палатах тощо. А Наталія Кінаш запевнила, доплати розподіляв не керівник, а комісія. Їхню обґрунтованість перевіряє НСЗУ і в Калуській ЦРЛ не було жодної особи, яка б отримала доплату і при цьому не входила до наказу МОЗ, у якому наведено перелік працівників, яким такі доплати можуть виплачуватися.
Щодо відсутності оплати за обстеження на МРТ, то тут, за словами Ольги Сікори, немає нічого дивного: десять років калушанам робили таке обстеження безкоштовно, люди звикли і вже після обстеження (наприклад, ургентним хворим на коронавірусну інфекцію) родичі відмовляються платити. Для того, щоб організувати харчування персоналу, потрібен ремонт їдальні. До того ж, раніше в лікарні підприємці організовували таке харчування, проте справа виявилася збитковою: зарплати не дозоляють медикам харчуватися в такому закладі. Про оплату послуг мобільного зв’язку. вважає Ольга Сікора, не варто говорити: люди не повинні витрачати свої кошти. А Наталія Кінаш повідомила, що лікарня оплачує шість телефонів : у приймальному покої, "ковідних" відділеннях, куди обмежений доступ і які мають бути на постійному зв’язку.
Депутат і керівник міського центру первинної медико-санітарної допомоги Михайло Гаврилишин попередив аналогічні претензії комісії до його закладу:
«Два роки сімейні лікарі мають безлімітний зв'язок для роботи з пацієнтами. Це плюс. Ми оплачуємо мобільному оператору».
Щодо благодійного фонду лікарні, то він, як повідомив Іван Красійчук, вже не функціонує і для лікарні це дуже погано. Адже коштом фонду можна було швидко вирішити нагальну проблему, наприклад, відремонтувати обладнання, яке вийшло з ладу. Зараз така можливість відсутня.
Міський голова Андрій Найда назвав Івана Красійчука висококваліфікованим керівником:
«Перевірка може багато що знайти, там велика господарка. Є промахи, але вони не суттєві, щоб задуматися про зміну керівника. Є нюанси, вони будуть виправлятися і будемо працювати».
Проте все ж Андрій Найда повідомив про проєкт розпорядження щодо притягнення Івана Красійчука до дисциплінарної відповідальності. Підставою для догани є те, що керівник Калуської ЦРЛ організував недостатній контроль за отриманням коштів за договорами з НСЗУ. Інші висновки комісії не брали до уваги.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
