Дмитро Коцюбайло брав участь у подіях на Майдані і вже тривалий час воює на Сході Нагородження друга "Да Вінчі" відбулося сьогодні, 1 грудня, у Верховній Раді, інформують "Вікна".
За особисту мужність, виявлену у захисті суверенітету та територіальної цілісності президент Володимир Зеленський присвоїв Дмитру Коцюбайлу звання Героя України та вручив орден — "Золоту зірку".
Дмитро Коцюбайло в 21 рік став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти Добровольчого Українського Корпусу "Правий сектор". Він восьмий рік виборює суверенітет України на російсько-українській війні. Російські терористи підгорають від однієї лиш згадки його позивного.
Чотири роки тому Дмитра нагородили орденом "Народний герой України". Сьогодні у Верховній Раді доброволець отримав найвищу нагороду нашої держави — Герой України.
"Доброволець, який з перших днів на війни — він, як ніхто, гідний цієї відзнаки. Сім років боротьби за офіційне визнання наших добровольців, за статуси, за справедливість! Ця почесна відзнака не тільки Да Вінчі, а великий крок для всіх наших добровольців! Я не вірю, що це сталося! Справді історичний момент! Дякую всім причетним, ну, а Да Вінчі щиро вітаю!", — написала в соцмережі громадська діячка, голова ГО "Доброволець" Анна Демиденко, яка працювала над отриманням добровольцями статусу учасників бойових дій.
Довідка. Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року у селі Задністрянськ Галицького району Івано-Франківської області. Українець. Християнин, греко-католик. Середню освіту здобув у Бовшівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Далі продовжив навчання у художньому ліцеї в Івано-Франківську.
Був активним учасником подій на Майдані. З початком російської окупації частини території України Дмитро відбув на військовий вишкіл у центр “Десна”, що на Чернігівщині. Після навчання в числі перших поїхав на фронт.
З 2014 року провів сім місяців на бойових позиціях по обороні Донецького аеропорту й прилеглого селища Піски. П’ять місяців – безвиїзно. В боях отримав тяжкі поранення. З 2015 року – командир першої окремої штурмової роти ДУК “ПС”. За його плечима – бої на Савур-Могилі, в Пісках, “Шахті Бутовка”, Старогнатівці, Білокам’янці, Красногорівці.
