У музеї є можливість скористатись аудіогідом. Також у музеї запрацюють аудіогіди та аудіодескрипція, що доповнять візуальні враження відвідувачів і дадуть нові знання про контекст експозиції, інформують "Вікна" з посиланням на пресслужбу офісу президента.
«Безбар'єрність відкриває можливості. Я сама в цьому переконалась тут, у Музеї Пінзеля, занурившись у світ великого генія — через звуки, дотики та візуально. Сила, потужна енергія та водночас спокій, який передають роботи цього майстра скульптури, стали доступними для кожного. І це без перебільшення унікальна подія, яка точно знайде відображення на мистецькій мапі світу. Я дуже хотіла б, щоб досвід львівського музею масштабувався по всій Україні, мистецтво має бути безбар'єрним», — зазначила Олена Зеленська.
Безбар’єрність у Музеї Пінзеля забезпечується ще на під’їзді до костелу кларисок, у якому він розташований: незрячих відвідувачів від зупинки транспорту до будівлі веде тактильна плитка. На вході встановлені звукові маячки, які підказуватимуть людям з порушеннями зору, як потрапити всередину. Навігація у приміщенні — зрозуміла й зручна: із холу до зали веде підйомник, яким можуть скористатися відвідувачі на кріслі колісному, батьки з дитячими візочками чи будь-хто, хто має труднощі з пересуванням. Крім того, простір адаптували до потреб людей з аутизмом і людей з ментальними порушеннями. Команду музею підготували до якісної комунікації та кращого розуміння різноманіття його відвідувачів.
У музеї працює аудіогід, що доповнює візуальні враження гостей і дає нові знання. Створенням аудіогіда займалася команда медіасервісу MEGOGO. У Музеї Пінзеля звучить голос народного артиста України Остапа Ступки.
Біля експонатів встановлені інформаційні таблички зі шрифтом Брайля. Для кожної з робіт розроблена аудіодескрипція — голосовий супровід, завдяки якому люди з порушеннями зору можуть «побачити» експонати. Інформація про музей та його наповнення також зібрана у відеоописах, доступних для перегляду всім відвідувачам, зокрема з порушеннями слуху.
«Безбар’єрність — не про створення спеціальних умов для окремих людей. Зміни в Музеї Пінзеля є черговим доказом цього. Скористатися аудіогідом чи дізнатися про експозиції через відеоописи — зручно для всіх відвідувачів. Погодьтеся, що кожен з нас почувається комфортніше, якщо перед нами — зрозуміла навігація, а на шляху, який ми долаємо, немає бар'єрів», — додала перша леді.
Доступність у музеї почала формуватися у 2020 році, коли громадська організація «17» роздрукувала скульптури Пінзеля на 3D-принтері. Фокус перетворень було розширено в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.
Зміни втілюють у партнерстві зі студією універсального дизайну ORFO, громадським рухом «Соціальна єдність», громадською ініціативою My future heritage, громадськими організаціями «17» і Happy today та за підтримки Володимира Висоцького — експерта з архітектурної доступності та інклюзивних соціальних практик, Фазиля Аскерова — голови правління Асоціації розвитку туризму, і Оксани Потимко — керівниці Ресурсного центру Національного університету «Львівська політехніка». Очікується, що оновлений музей відкриється для відвідувачів 10 грудня.
Довідково. Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року в приміщенні колишнього костелу кларисок. Разом з іншими творами мистецтва тут експонують 29 робіт Йогана Георгія Пінзеля — унікального майстра барокової скульптури, який близько 15 років свого життя провів на Західній Україні, п'ять робіт його учнів та дев'ять малярських портретів представників шляхти й духовенства.
Серед відомих робіт Пінзеля — статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптура «Самсон, що роздирає пащу лева», «Ангели», які свого часу експонувалися у Луврі в Парижі, скульптури для святинь у Бучачі, Городенці, Годовиці та низці інших українських населених пунктів.
