Бізнес "з нуля". Юрій Кузь: від взуттєвої майстерні батька — до ритуального салону

40-річний калуський підприємець, власник ритуального салону «Скорбота» Юрій Кузь з 9 класу почав заробляти гроші. Усе розпочалося з батькової майстерні з ремонту взуття.
Переглядів: 6643
Юрій Кузь наголошує на порядності в бізнесі, адже це — репутація

У 20-річному віці разом з товаришем відкрив одну з перших точок продажу мобільних телефонів. Бізнес був настільки успішним, що згодом їхня кількість зросла до шести. А от ритуальний салон підприємець вирішив відкрити після смерті бабусі, яку везли ховати на цвинтар "зеленим гнилим автобусом".

Як починав бізнес "з нуля", "Вікнам" розповів 40-річний підприємець Юрій Кузь.

Юрій Кузь закінчив Калуську ЗОШ I-III ступенів №3. Згодом вступив до Калуського хіміко-технологічного технікуму (політехнічний коледж), де навчався на механічному відділенні. Закінчивши 9 клас, хлопець хотів заробляти власні кошти. Відтак вирішив піти на роботу до батька в майстерню ремонту взуття, хоча і не зовсім хотілося там працювати.

Далі була робота в меблевій компанії "МироМарк", де, вважає, здобув важливий життєвий досвід. Саме в цей час прийшло розуміння, як правильно спілкуватися з людьми та як працювати у колективі.

У 2000 році Юрій Кузь з товаришем відкрив перший кіоск із продажу мобільних телефонів. Проте працювали недовго, зізнається підприємець:

"Ми відкрили перший або другий магазин  в Калуші з продажу мобільних телефонів. Десь років два ми працювали разом. Потім наші шляхи з певних причин розійшлися".

Уже самостійно Юрій Кузь зумів відкрити шість точок продажу. Проте через економічну кризу три з них змушений був закрити.

Вклавши власні кошти і взявши позику в банку в розмірі 60 тис. гривень підприємець вирішив купити квартиру на вулиці Тихого, 1:

"Це був 2008 рік. Незрозумілі часи, нестабільність. Тоді я купив квартиру на Тихого, 1. Власниця готова була продати житло. Але їй ще певний час там потрібно було пожити. Я сказав, що мене це влаштовує. На переоформлення з житлового на комерційне пішло 2 роки".

Приміщення здав в оренду, але через два місяці орендарі через кризу запропонували платити тільки половину. Юрій відмовився, згадавши, скільки зусиль спрямував на оформлення документів. Тоді й з'явилася ідея, що можна вдихнути життя в нову власну справу.

На запитання, чому саме відкрив ритуальний бізнес, відповів, що все розпочалося зі смерті бабусі, пригадує Юрій Кузь:

"Пам'ятаю, все почалося з того, що в мого батька померла мама і я запам'ятав його фразу: "Везли зеленим гнилим автобусом". Саме такий транспорт надавали для поховання в Калуші".

Підприємець чітко знав, що в його ритуальному салоні буде весь спектр послуг. Поїздивши по різних містах, підприємець так і не побачив магазину, в якому б людина могла повністю довіритися у важкий момент свого життя — втрати рідних. Тому сам все продумав до дрібниць, паралельно набираючись досвіду.

Зараз у ритуальному магазині-салоні "Скорбота" працює четверо дівчат і четверо хлопців. Тут можна замовити все — «від гребеня до машини». Серед послуг, які надає салон, — одягання, бальзамування, домовини, катафалк, автобус.

Чи доводилося давати коли-небудь хабарі, підприємець відповів ствердно:

"Коли я переоформляв документи з житла на комерційне приміщення, то можна було пришвидшити справу, але я принципово хотів все зробити самостійно. Якщо і доводилося давати хабарі, то це, скоріше, були якісь маленькі знаки подяки".

Молодим підприємцям калушанин радить не боятися розпочинати власну справу, адже страх блокує людину. І не потрібно боятися змін і ризику, адже вони здатні приносити успіх.

2018 року Юрій Кузь з працівниками салону відновив три могили воїнам УПА в Підгірках. Четверо калушан понад тиждень прибирали, фарбували і впорядковували могили, які заросли бур'янами, кущами і деревами. Небайдужі калушани викосили траву, побілили дерева і прибрали могили.

Тоді чимало калушан приєдналися до благодійної акції:

"Майстер безкоштовно пошліфував могильні пам'ятники, "Кахелина" і підприємець, який працює біля залізничного вокзалу, виділили щебінь і гідроволокно, щоб на могилах не проростали трави і бур'яни. Ми також закупили фарбу, завезли вантажівку глини. Перед тим, як прибрати могили, ми запитали дозволу в родини, щоб не було претензій. Люди дали добро. Зробленого вистачить мінімум на 10 років, щоб загиблі були належно пошановані, а їхні могили — доглянуті".

Ірина КМІТЬ, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор