Майстриня зізнається, що навчилася в’язати ще у школі на уроках трудового навчання Родом Олеся Рибчак зі Сваричева Рожнятівського району. Після навчання у школі вступила у Харківську національну юридичну академію на юридичний відділ. Одразу по закінченні вишу працювала в Калуському міськрайонному управлінні юстиції. Декретну відпустку хотіла провести не тільки з дитиною, але займаючись чимось цікавим.
Переглядаючи соцмережі, молода мама зацікавилася в’язанням, зокрема жіночими сумками. Спершу починала із створення дрібних речей: в’язаних кольє, дитячих шапочок. Згодом — взялася за сумки. Пригадує, що перший виріб створила для подруги:
— Моє перше замовлення — сумка для подруги, яку я в’язала спершу для себе. Після цього я спробувала в'язати і для себе, і для сестри, яка мусила миритися із моїми експериментами і все тестувати на собі (сміється. — Авт.).
Майстриня зізнається, що навчилася в’язати ще у школі на уроках трудового навчання. Ще школяркою Олеся вміла в'язати спідниці і навіть верхній одяг.
У декреті рукодільниця вирішує створювати речі на продаж. Щоб залучити якомога більшу аудиторію, жінка створює сторінку в Інстаграм, вчиться знімати відеоролики, проходить онлайн курси предметної зйомки для телефон і навіть замовляє рекламу у блогерів.
— Просто сфотографувати виріб або зробити селфі — недостатньо, — переконана Олеся Рибчак
Ідеї калушанка придумує сама, іноді — замовники кидають фото із Пінтересту і просять відтворити певний задум. Більшість виробів майстрині виготовлені із трикотажної пряжі, проте працює і зі джгутовим шпагатом, поліефірним та поліпропіленовим шнурами, плюшевою пряжою та ангорою. Матеріали замовляє в Інтернеті.
Зараз в’язаний асортимент майстрині не обмежується лише жіночими сумками. В наявності є і корзини для іграшок, люльки, тапочки, шапки, шарфи. Більшість клієнтів — жінки, однак іноді звертаються і чоловіки, які бажають зробити оригінальний подарунок для своїх дружин і донечок. Ціни на вироби — індивідуальні. Все залежить від кількості матеріалу та об’єму роботи.
Олеся має клієнтів як із України, так і з-за кордону. А віднедавна стала амбасадором одного з інтернет-магазинів трикотажної пряжі та аксесуарів для в’язання. У рамках співпраці жінка проводить онлайн майстер-класи з в’язання.
Майстриня зізнається, що навряд чи тепер повернулася б до юриспруденції, адже теперішня робота приносить їй користь, задоволення а пристойний дохід.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
