ВІКНА 22 роки поруч!

Денис Притуляк: "Хіба може хтось краще, ніж батько, навчити оперувати?"

Нейрохірургічне відділення КНП «Калуська ЦРЛ» приймає мешканців територіальних громад Калущини, а й сусідніх колишніх районів — Рожнятівського та Долинського.
Переглядів: 4239
Усьому, що вміє, Денис Притуляк завдячує батькові-нейрохірургу

У лікарнях цих районів відсутні спеціалісти нейрохірургічного профілю. Тож відділення Калуської ЦРЛ є по суті регіональним, розповів завідувач нейрохірургічного відділення Калуської ЦРЛ Денис Притуляк.

Упродовж багатьох років лікарі відділення несуть цілодобове чергування і в разі потреби за сигналом чергового лікаря за 10-15 хвилин прибувають у лікарню. Завдяки тому, що нині є можливість негайного проведення комп’ютерного томографічного обстеження, то ще до прибуття нейрохірурга, який при потребі залучає до операції й іншого спеціаліста, черговий лікар ЦРЛ організовує таке діагностичне дослідження. Така оперативність у роботі дозволяє впродовж години підготуватися до проведення оперативного втручання і допомогти пацієнту, йдеться в інтерв'ю "Нафтохіміку", інформують "Вікна".

У 2004 році Денис Притуляк закінчив Івано-Франківську медичну академію. Після цього проходив у Києві інтернатуру по хірургії в Інституті імені Шалімова. Продовжив навчання в Донецькому територіальному медичному об’єднанні, де здобув навички як лікар-нейрохірург.

З 2006 року працює в Калуській ЦРЛ, де завідувачем нейрохірургічного відділення був його батько Олександр Притуляк, а потім — Ігор Москалик. Сприяв росту молодого фахівця і Ярослав Андріїв.

Ігор Москалик, Денис та Олександр Притуляки, Ярослав та Ігор Андріїви

Упродовж 11 років Денис Притуляк був лікарем-ординатором. Також упродовж п’яти років працював черговим лікарем приймального відділення. Тому частенько доводилося після нічного чергування йти відразу у відділення нейрохірургії та лікувати хворих.

— Працював я тоді, маючи 0,5 ставки в приймальному відділенні і 0,5 ставки – у нейрохірургічному відділенні. Але водночас вважаю, що досвід роботи в приймальному відділенні дав мені багато корисного, — каже нейрохірург.

Нині Денис Притуляк очолює нейрохірургічне відділення.

— Погодитися на цю посаду мені було справді непросто, адже мав очолити колектив, де всі основні спеціалісти, тобто лікарі, вже ним керували і, зрештою, були моїми наставниками... Але побороти цей психологічний бар’єр допоміг головний лікар нашого медичного закладу Іван Красійчук, — зазначає Денис Притуляк.

Окрім сина та батька Притуляків, тут тепер працюють батько і син Андріїви.

— Бо, хто, скажіть, може краще навчити сина того чи іншого ремесла, ніж рідний батько? А в медицині така спадковість особливо важлива. Адже вже не раз доводилося чути, що той чи інший досвідчений фахівець не пускає своїх молодих колег до проведення операцій, не розкриває секрети лікування захворювань, тоді як батько лише радий допомогти в цьому синові. А як приємно, коли ти виходиш з операційної, а батько, усміхаючись, говорить: "Ти – молодець…" На такі слова я завжди чекав і радий, коли їх чую й сьогодні, — зізнається завідувач нейрохірургічного відділення.

Перша серйозна операція молодого нейрохірурга закінчилася успіхом: лікар і пацієнт тепер дружать родинами.

— А найбільше запам’ятався мені перший пацієнт, якого я разом із батьком оперував. Його знайшли побитого, без свідомості і документів на одній з вулиць міста. Дуже швидко було тоді проведено оперативне втручання з видалення великої гематоми, яка здавлювала мозок. А вже наступного дня, на мою велику радість, пацієнт прийшов до свідомості. Він виявився мешканцем одного із сіл Калуського району. Ми з ним сьогодні підтримуємо зв’язки і навіть дружимо сім’ями. І це була перша моя серйозна операція, яка завершилася з позитивним результатом, хоча надії на порятунок було дуже мало, — згадує медик.

Найбільш пам’ятним для всього колективу нейрохірургічного відділення був 2010 рік, коли міська рада придбала чимало сучасного обладнання, зокрема новий мікроскоп відомої світової фірми Carl Zeiss. Це обладнання надало можливість лікарям у 20 разів збільшувати операційне поле. Такого обладнання тоді ще не мали навіть деякі обласні центри. А ще в цей період були придбані нам нові інструменти.