Хлопець звернувся за допомогою до легендарного футболіста. Павлу Вінтоняку — 18 років, він — на два роки старший від брата Богдана, але на вигляд — молодший, інформує "Суспільне".
Хлопцеві залишилося 2-3 роки, під час яких він може колоти необхідний препарат, бо далі зони росту "закриються". Проте у сім'ї уже немає грошей, щоб продовжувати лікування.
У надії на допомогу він звернувся до волонтерки Юлії Таринської з громадської організації "Гуцульські волонтери". Там ініціювали збір грошей та придумали зняти відеозвернення до Ліонеля Мессі.
"Люди збирали гроші з волонтерами, їх вистачило на три місяці. І все — більше вже немає грошей. Ми хотіли звернутися до футболіста Мессі, бо знаємо, що він допомагає таким дітям, як я", — каже Павло Вінтоняк.
Ліонелю Мессі вдалося подолати недугу. Тепер його ріст — 1 м 69 см. Павло каже, що сподівається на різдвяне диво, і його проблему почують небайдужі.
Медики поставили діагноз Павлові два роки тому під час проходження медкомісії за направленням військкомату, каже мама Павла — Ольга.
"Здавали ми аналізи в лікарні, всі казали: "Може з часом він "піде вгору". Так дійшло до військкомату. Нас відправили у Франківськ. Там медики виявили, що треба гормон росту. На той момент держава не надавала його, треба було купувати за свої гроші", — розповідає Ольга Вінтоняк.
Влітку зріст Павла був 1 м 40 см, проте після препаратів для стимулювання гормону росту хлопець почав підростати.
"Спочатку лікарі кололи, пробували, чи мені підійде. Цей препарат підійшов, ну й тоді мама колола. Потім я сам навчився. Штучно собі вводжу у дві руки та ноги, як інсуліном люди колють. Спочатку було страшно. Міг пів години біля того сидіти. А потім звик уже, пробиваю шкірку — навчився колоти без синців", — розповідає Павло Вінтоняк.
24 тис. грн у місяць на лікування для родини — велика сума, каже мама Оля. Жінка 16 років працювала санітаркою у Космачі, проте потрапила під скорочення.
"Якщо біржа прийме, то попрацюю дев’ять місяців. А далі треба їхати за кордон, гроші заробляти", — говорить Ольга Вінтоняк.
Влітку хлопець сам хотів заробити. Він вчиться на муляра-штукатура у Коломийському індустріально-педагогічному фаховому коледжі. Але підприємці відмовляються брати на роботу Павла, каже майстер виробничого навчання закладу Віктор Слободян.
"Коли він йде на практику, думають: "Що ця дитина в нас хоче?". Бо в основному приходять дорослі, тобто високі, фізично сильні хлопці. Їм треба пісок, цеглу носити, подавати. А йому кажуть:
“Дякуємо, ми не беремо”. От в цьому є трохи проблема. Хоча він може працювати нарівні, інколи — краще від інших", — говорить Віктор Слободян.
У коледжі намагаються допомогти студенту. Також збирали гроші, каже голова студентської профспілки Коломийського індустріально-педагогічного фахового коледжу Романа Чемерис.
Голова студентської профспілки Романа Чемерис розповіла про допомогу закладу для Павла.
"Павлом опікувалися волонтери, цю справу почали рухати. І ми їх, власне, і підтримали. Хочемо звернутися до депутатів місцевих рад, і надіємося, що вони нам допоможуть" — розповіла Романа Чемерис.
Хлопець мріє у майбутньому робити євроремонти, мати власну справу, а ще — створити сім'ю.
