Краєзнавці шукають грантові кошти для калуського військового цвинтаря Над написанням грантової заявки працює робоча група у складі директора КП «Ритуальна служба» Олександра Коваля та головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради Мар’яни Думенко, які зустрілися з головним партнером — керівником комунального підприємства "Пам’ять" та головою товариства "Меморіал" Василем Тимківим, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
Ідея проєкту — це збереження та увіковічення світової пам’яті про загиблих воїнів різних національностей Першої світової війни, похованих на території України, зокрема, Калуша, Калуського району, та міжвоєнного періоду.
Калушани відвідали Музей визвольних змагань Прикарпатського краю, Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери та провели перемовини з головою Солотвинської територіальної громади Манолієм Піцуряком і депутатом Солотвинської селищної ради щодо можливості співпраці громад для реалізації спільних грантових проектів. А директорка Яблунського ліцею Ксенія Данилюк презентувала авторський туристично-краєзнавчий довідник "Доти в Богрівці — свідки великої війни". Йдеться історію Богрівки у час Першої світової війни, про унікальну оборонну лінію дотів, що були побудовані Австро-Угорщиною в 1916-1917 роках.
Як відомо, на початку листопада Український культурний фонд оголосив про старт нового грантового сезону 2022 року, який представлений 9 програмами та 29 лотами. Калушани презентують грантову заявку для збереження історичної пам'яті.
У серпні 2021 року Український культурний фонд оголосив сім проєктів-переможців Прикарпаття.
Раніше йшлося, що калушани створили базу солдатів, які поховані на військовому цвинтарі. Вдалося знайти додаткову інформацію про 40% загиблих. Пошук інформації в архівах триває.
Створена база калушан, які призивались у військо часів Першої світової війни з Калуського повіту, нині налічує 4380 осіб.
Краєзнавці також взялися вести на профільному німецькому форумі тему "Калуський військовий цвинтар" та створили інтерактивну карту "Поховання на території Калуського району".
Калуські краєзнавці серед підсумків року відзначають і початок створення сайту "Калуський військовий цвинтар".