"Потік енергії світлих людей". Калушанка поділилася враженнями від участі у вертепі "Різдвяне Сонце"

Учасниця калуського вертепу "Різдвяне Сонце" Ольга Івасів поділилася враженнями від колядування.
Переглядів: 1159
Коли потік енергії цих світлих і чистих душею і серцем людей організувався і пішов у народ, то емоції стали незабутніми

Як повідомляли "Вікна", калушанка Романна Площанська створила сучасний вертеп "Різдвяне Сонце".

Цьогоріч у лицедійстві беруть участь 13 персонажів. Серед них — колядники, Чорт, Ірод,  Смерть, Пастушки, Ангел, Іудей, Три Царі. Костюми  зазвичай беруть напрокат, проте для двох героїв — Ірода та Смерті — Романна Плошанська створила їх власноруч.

Враження від участі у вертепі "Різдвяне Сонце" поділилася Ольга Івасів:

"Мрії... Дитячі мрії... Хочу поділитися з вами емоціями, які ми отримали, колядуючи у вертепі "Різдвяне Сонце".
Коли ти приходиш на репетицію і вперше зустрічаєш талановиту молодь (я впевнена її багато) просто я не зустрічала одразу скількох в одній купці. А це був союз українок в м.Калуш.
Коли організатор не може зібрати людей для вертепу, бо ніхто або не хоче, або не може, або статус не дозволяє, або людина придумує собі ранги чи рамки.
Коли, вже ж таки ці люди знаходяться, то приводять до вертепу один одного, знайомих, кумів чуть не сватів, приїжджають з далеких світів, щоб бути частиною вертепу...
Коли потік енергії цих світлих і чистих душею і серцем людей організувався і пішов у народ, то емоції стали незабутніми... Адже люди так просто не об'єднуються у одне ціле, особливо якщо це на прославу Богу,
це не випадковість, це посил згори тої зірки, яка щороку народжується разом з маленьким Ісусом, щоб нагадати нам хто ми? І для чого ми на цій землі?
Бо це треба бачити, як з ангелом хочуть обійнятися діти, просто так на вулиці, чорта коти не бояться, а Ірода бояться пси, коли смерть відкриває гостям двері, а всі чоловіки, кажуть що більше не п'ють, якщо вона прийде до них зранку, коли всі і дорослі і діти і навіть собаки, гучно разом з нами колядують, а у дорослих котяться сльози, чи то від радості, чи то від щастя, от тоді ти справді розумієш, що наша праця вартує більше, ніж усе золото світу...
Бо людські емоції, якщо вони щирі і справжні, — безцінні. Нам так іноді бракує сил та можливостей бути просто як діти...
Колись малою мріяла потрапити у вертеп і цього року ця мрія здійснилася завдяки всім колядникам, які прийняли участь у верепі "Різдвяне сонце".
Дякую Романні Площанській:Ти здійснила наші дитячі мрії. А мрії завжди здійснюються, якщо ми діємо. Хай у цьому дописі залишаться всі наші кадри, вже які є, щоб могли пригадати та надихнутися на нові сценарії...
Дай, Боже, за рік діждати".