Обстеження Калуської ЦРЛ і Калуської міської лікарні проводив територіальний підрозділ державної служби з питань надзвичайних ситуацій на виконання доручення Кабміну від 30 грудня. Підвищена увага до пожежної безпеки в лікарнях пов’язана з трагічними подіями в Косівській ЦРЛ, де 28 грудня внаслідок пожежі в палаті реанімаційного відділення загинули четверо людей, інформують "Вікна".
Як повідомив начальник служби з запобігання надзвичайним ситуаціям Калуського управління ДСНС Роман Федоришин, обстеженням медзакладів Калуша виявило перелік недоліків. У Калуській ЦРЛ — це відсутність протипожежної сигналізації, не проведена обробка дерев’яних конструкцій горища спеціальним протипожежним засобом та недостатня кількість засобів для гасіння вогню. Крім того, рятувальники виявили на окремих вікнах Калуської ЦРЛ грати, що є порушенням правил протипожежної безпеки, оскільки перешкоджає евакуації.
Аналогічні порушення виявили і під час перевірки у Калуській міській лікарні. Крім того, за словами Романа Федоришина, у міській лікарні до 2021 року не було кисневої станції — об’єкт впроваджено торік, а міську лікарню ще не встигли включити до переліку об’єктів з підвищеною небезпекою.
Рекомендації Державної служби з питань надзвичайних ситуацій за результатами перевірок лікарень Калуша — додатково обстежити кисневі станції та перевірити відсутність пластикових чи гумових з’єднань, які можуть привести про пропусків, і виділити кошти на встановлення сигналізації.
Заступник генерального директора Калуської ЦРЛ Микола Дмитерчук повідомив: окремі виявлені під час перевірки недоліки вже усунули. Зокрема, щодо кисневої станції, то вона повністю відповідає нормативам. Киснева розводка іде мідними трубками, а пластикові з’єднання відсутні. Також, за словами Миколи Дмитерчука, минулого року Калуська ЦРЛ закупила 30 нових вогнегасників вартістю близько 14,5 тис. гривень та провели перезаправку старих вогнегасників. Крім того, лікарня щороку укладає зі службою надзвичайних ситуацій угоду про перевірку і випробування пожежних гідрантів.
Щодо протипожежної сигналізації, то, як повідомив Микола Дмитерчук, для одного відділення її встановлення коштуватиме 250 тис. гривень, а загалом на всю лікарню — 5-6 млн гривень.
«Сума вагома, і на даний момент підприємство не має таких коштів», — зазначив заступник гендиректора ЦРЛ.
У першу чергу, сигналізацією планують забезпечити реанімаційне відділення, дитячу лікарню і пологовий будинок. А далі — рухатися поступово. Щодо встановлених грат, то вони розташовані на вікнах окремих приміщень — там, де це перебачено нормативами: у лабораторії, кабінетах, де зберігають наркотики тощо, повідомив Микола Дмитерчук.
Головний лікар Калуської міської лікарні Микола Гудим повідомив, що у лікарні вже провели навчання з питань пожежної безпеки. Також стан лікарні перевірила комісія з обстеження будівель і споруд. Встановлено, що сходові клітки, горища і запасні виходи не захаращені, усі відділення забезпечені вогнегасниками у достатній кількості. З проблем — відсутність автоматичної системи пожежогасіння та відсутність обробки дерев’яних конструкцій.
Рішенням комісії керівникам медичних закладів доручили забезпечити дотримання правил протипожежної безпеки та вжити заходів щодо встановлення автоматичної пожежної сигналізації, у першу чергу, у відділеннях інтенсивної терапії. Також вони мають забезпечити проведення обстеження кисневого обладнання для невідкладеного усунення можливих недоліків. А працівники ДСНС мають проводити заняття з працівниками щодо безпечної експлуатації такого обладнання. Крім того, комісія ТЕБ і НС доручила підготувати і подати на розгляд міської ради проєкт місцевої програми протипожежної безпеки в закладах охорони здоров’я.
Треба сказати, що програма не дає гарантії фінансування. На жаль, часто проблема протипожежної безпеки опиняється у фокусі уваги влади після резонансних подій, а далі вона відступає на другий план. Наприклад, схожі проблеми з пожежною безпекою — у закладах освіти Калуської громади. У вересні минулого року Калуська міська рада затвердила цільову програму забезпечення пожежної безпеки у закладах освіти на 2022-2026 роки з бюджетом 15 млн гривень — по 3 млн гривень щороку. Найдорожчі складові цієї програми: влаштування та обслуговування систем автоматичного протипожежного захисту (пожежної сигналізації) — по 2,3 млн гривень щороку і проведення вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій будівель освіти — по 400 тис. гривень щороку. Проте ці заходи наразі залишаються декларацією про наміри, оскільки у бюджеті громади на 2022 рік на цю програму є всього третина від необхідних коштів — 1 млн гривень.