Станичному Степану Петрашу з Калуша виповнилося 95 років

Народився Степан Миколайович 14 січня 1927 року в селі Залуква біля Галича в родині колишнього вояка Української Галицької Армії Миколи Петраша.
Переглядів: 1933
Сьогодні Степана Петраша вітали представники влади та творчі колективи

Під час німецької окупації навчається в Станіславській гімназії, де викладачем німецької мови і куратором його курсу був син Івана Франка — Тарас Франко. Директором гімназії працював викладач історії Роман Савицький, самодіяльний композитор, відомий як автор пісні «Гуцулко Ксеню», інформують "Вікна" з посиланням намузейно-виставковий центр Калуської міської ради.

У 1943 році 16-річний Степан вступає до Юнацтва ОУН, проходить вишкіл і отримує підпільне псевдо «Данилко».

На початку 1944 року Степан разом з двома товаришами направили на вишкіл в підстаршинську школу в Карпати, але за наказом районного провідника ОУН він три місяці виконує обов’язки станичного в селі Залуква. У складі місцевої боївки «Данилко» проходить бойове хрещення у бою з угорськими військами.

Восени 1944 року Степан брав участь у боях з відділами НКВС біля селами Тязів та Майдан і Вікторів.

Разом з товаришем Іваном Лисаком «Шугаєм» потрапляє до спецбоївки районного референта служби безпеки (СБ ОУН) Михайла Нагнибіди «Артима». У спецбоївці Степан виконує особливі доручення, в основному пов’язані з розвідувальною і контррозвідувальною діяльністю, наприклад, супровід легендарної розвідниці Ольги Чемерис «Дніпрової».

11 березня 1945 року, повертаючись до рідного села Залуква через розкритий конспіративний зв'язок, Степан Петраш потрапив у засідку. І вже 22 квітня 1945 року військовий трибунал НКВС засудив його на 10 років позбавлення волі та на 5 років позбавлення прав.

Покарання відбував у таборах ГУЛАГу, працюючи на шахтах Воркути. Тут він стає членом підпільної організації політв’язнів «Північне сяйво», а в 1953 р. він серед активних організаторів Воркутинського повстання, яке було жорстоко придушене радянською владою.

Звільнений у жовтні 1954 р. Степан Петраш зміг повернутися в Україну лише в 1972 році. У Воркуті Степан одружився Стефанією Кульчицькою, підпільницею із Самбірщини, яка також відсиділа у таборах 10 років.

Нині попри поважний вік пан Степан займається активною громадською діяльністю, очолює станицю братства вояків ОУН-УПА, він ініціював і керував спорудженням низки пам’ятників командирам УПА, перезахороненням загиблих повстанців. Ветеран УПА часто відвідує школи, проводить зустрічі з молоддю.

Також вийшла друком книга спогадів Степана Миколайовича під назвою "Була собі пригодонька". Презентація книги відбулася 28 вересня 2018 року.

Сьогодні Степана Петраша вітали представники влади, творчі колективи палацу кульури "Мінерал" та гурт "Передзвін". Усі присутні разом виконали Гімн українських націоналістів.