У результаті порушення водієм Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просив суд, враховуючи всі пом`якшуючі обставини, а саме те, що він вину визнає, щиро кається, сприяв розкриттю злочину, частково відшкодував потерпілій моральну шкоду, позитивно характеризується, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей та застосувати відносно його підзахисного ст. 75 КК України.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, обставини вчиненого ним кримінального правопорушення підтвердив відповідно до викладеного. Розкаявся у вчиненому, просив суворо його не карати.

Потерпіла подала суду заяву, у якій зазначила, що жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просить суд суворо його не карати та розглятати кримінальне провадження у її відсутності.

Суд визнав обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України звільнив його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 2 (два) роки.