У Калуші вшанують пам'ять Героя України Олекси Гірника

У Калуші вшанують пам'ять 44-х роковин з дня вчинення акту самоспалення Героя України Олекси Гірника.
Переглядів: 827
Олекса Гарник 44 роки тому вчинив акт самоспалення.

22 січня відбудеться вшанування пам'яті Героя України Олекси Гірника, який 44 роки тому вчинив акт самоспалення з приводу 60-річчя проголошення самостійної України Центральною Радою 22 січня 1918 року та на знак протесту проти русифікації українського народу,  інформують "Вікна" з посиланням на сайт Калуської міської ради.

Вшанування розпочнеться у суботу, 22 січня, о 13.00 біля меморіальної дошки і барельєфа Олекси Гірника.

У прощальному листі до дружини калушанин писав:

"Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест — то пережиття, тортури української нації. Мій протест то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець"

У записці до дружини від 19 січня 1978 року, яку залишив на столі, Олекса Гірник написав:

«Я поїхав у Львів. Не турбуйся, за день-два повернуся. До милого побачення!»

Насправді, калушанин поїхав до Києва, 20 січня відвідав Софійський собор та Києво-Печерську лавру. Увечері приїхав останнім автобусом до Канева. З собою мав підготовлену сумку з двома каністрами бензину — загалом 3,5 літри. Пройшовши пішки понад 3 км проти сильного морозного вітру, дістався на Чернечу Гору. Тричі обійшов пам'ятник Тарасові Шевченку. Місце вибрав на північному схилі Чернечої Гори, за 10-12 метрів ліворуч від оглядового майданчика. Дістав принесені із собою листівки і пустив на вітер, який порозносив їх. На гранітну брилу поклав прощальну духівницю — заклик до незалежності України та проти русифікації.

Близько третьої години ночі 21 січня 1978 року Олекса Гірник облився бензином та підпалив себе. Після цього ще рухався метрів 10-12.

Його мертве обгоріле тіло в характерній для загиблих від вогню «позі боксе­ра» знайшов вранці постовий міліціонер. Заступник начальника райвідділу міліції Олександр Гнучий наказав капітану міліції Іва­ну Терещенку та сержанту охорони Музею Роману Крамаренку зібрати листівки. Вони зібирали близько 970 листівок, заховавши кілька з них. Зібрані листівки забрали працівники облуправ­ління КГБ, подальша їх доля не відома.

Попри заборону з бо­ку КГБ розповідати про про подію, саме від цих працівників міліції про вчинок Гірника дізналися спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. Дружина Гнучого Віра зачитувала чотири листівки людям у Каневі, Львові, Дрогобичі, Трускавці.

У дружини в Калуші був проведений обшук. Їй сказали, що чоловік згорів в автокатастрофі. Були допитані родичі.

Спочатку родині не хотіли віддавати тіло Олекси, але пізніше дозволили поховати на батьківщині, заборонивши відкривати труну. Тіло оглядав і поклав у домовину, яку привезла в Канів удова, лікар-анатомопатолог Михайло Іщенко, який згодом опублікував низ­ку статей і книжку про Гірника.

Порушивши заборону, син Євген відкрив уночі домовину і по-християнському попрощався з батьком. Михайло Петраш уночі в хаті Гірників справив панахиду.