Родина отримала тимчасовий прихисток, а мама — телефон для спілкування з сином Три дні родина з Коломийського району переховувалася на вокзалі в обласному центрі Прикарпаття, розповіла на Facebook-сторінці голови благодійного фонду «Час добра та милосердя» Валерії Кушніренко, інформують "Вікна".
"Втекли. Нас дуже лупцювали. Ми більше не можемо так жити. Поможіть будь ласка", — попросили втікачі.Коли мама з сином приїхали, напередодні свята Св. Миколая, ми були шоковані. Змучені, брудні, з промоклими ногами. Наталі – 43 роки, Іванові — 15. Їхня історія моторошна".
Виявляється новорічна ялинка, гірлянди і святковий стіл на Святвечір для когось можуть бути лише мрією. Не тому, що нема грошей купити, а тому, що не дозволяють. Кусок ковбаси треба швидко з’їсти під ковдрою — поки не побачили. Мусиш бути обачним, бо можуть тицьнути обличчям у каструлю з супом, відлупцювати за те, що горня стоїть якось не так, можуть навіть штиркнути ножем або ганятися за тобою з сокирою.
Саме так жили мама з сином із Коломийщини останніх 15 років. Батько-тиран перетворив їхнє життя на пекло, преконує волонтерка.
Так було не завжди. Колись він піклувався, разом займалися господаркою. Наталя закохалася. Думала, чоловік уже з досвідом, на 22 роки старший, життя побачив, коло нього точно буде надійно.
Але після народження сина його ніби підмінили. Спершу заявив, що сидітиме з дитиною, а дружина нехай іде заробляти гроші. Вона гарувала по заводах і будівництвах. Приходила додому, а там — вічні скандали.
Потім уже не тільки верещав, але й лупцював. Часто намотував довжелезне Наталине волосся на руку і гепав нею об стінку. Усі гроші, які заробляла жінка, він жорстко контролював. Ні з ким не дозволяв спілкуватися. Син у свій бік тільки й чув «придурок і недоумок».
Наталя з сином не мали ні родичів, ні друзів, які б допомогли. Поліціанти забирали тирана у відділок, а через кілька годин відпускали. Він ставав ще лютішим: так воював у хаті, що треба було втікати куди очі бачать.
Остання крапля була напередодні дня святого Миколая, коли чоловік відгамселив Наталю за те, що на роботі у неї вкрали телефон і гроші. Син поліз захищати маму, за що добряче отримав. Ганявся за ними з ножом. Коли заснув, вони зібрали найнеобхідніше і втекли, йдеться у дописі волонтерки.
Попутками дісталися до Коломиї. Аби мати за що купити їсти, Наталя продала своє довге і густе волосся — за 1500 гривень. У Івано-Франківську кілька днів ночували на вокзалі.
Жінка ніяк не могла знайти роботу: всі вакансії в газетних оголошеннях вже були зайняті. На щастя, трапилися хороші працівники на вокзалі, порадили звернутися до благодійного фонду «Час добра та милосердя».
"Ми орендували для сім’ї квартиру, допомогли з одягом, також відгукнулися благодійники: привезли продукти та придбали для Івана повністю новий одяг. Наталя вже кілька тижнів працює прибиральницею. Вдома порядок, чистота і нарешті спокій. А головне — новорічна ялинка і гірлянди", — розповідє Валерія Кушніренко.
Іван зараз навчається на кулінара в аграрному училищі, але мріє здобути освіту психолога — щоб помагати жінкам, котрі пережили домашнє насилля.
Волонтери щиро будуть вдячні за підтримку для цієї родині продуктами, а також одягом для 15-річного Івана.
Допомогти фінансово можна за реквізитами:
- Карта ключ Приватбанку — 5169330522151635 (Кушніренко Валерія). Обов’язково у призначенні платежу вказувати "Для Івана".
- Рахунок IBAN UA313366770000026005052549009;
- ЄДРПОУ — 42732425;
- Найменування отримувача — Благодійна організація "Час добра та милосердя".