У дослідженні таблеток від Covid-19 брали участь пацієнти лікарні в Івано-Франківську, розповів Олександр Комаріда — Коли ми починати цю вакцинальну кампанію, то й самі не вірили, що така кількість людей вакцинується і таку кількість вакцин зможемо ввезти. У нас були розписані плани, але не було вакцин. Але було бажання їх отримати і захистити якомога більшу кількість людей, — згадує вже історію вакцинальної кампанії проти корона вірусу в Україні перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда. — І тепер, коли щотижня маємо 1,2-1,5 млн вакцинацій на тиждень, ми дуже тішимося.
За словами посадовця, 18 мільйонів вакцинацій — не межа, але не тому, що МОЗ дбає про статистику, а тому що корона вірусстає пандемією невакцинованих людей.
— Практично всі випадки, які потребували госпіталізації та вакцинації, — це невакциновані люди. Летальні випадки також були серед невакцинованих або вакцинованих однією дозою, — акцентував Олександр Комаріда. — Ми неодноразово наголошували, щоб люди не затягували інтервали між дозами, щоб захистити себе. Хоча вакцина не гарантує 100% захисту від хвороби, але ви, скоріш за все, перенесете цю хворобу легше.
Для реклами вакцинації МОЗ на початку весни 2021 року залучало лідерів думок, які вакцинувалися залишковими дозами. Тоді Україна отримала 500 тисяч доз вакцини CoviShield — це та ж AstraZeneca, але вироблена в Індії.
— Й отримали купу негативу: мовляв, привезли неякісну вакцину з недоведеною ефективністю і непроведеними клінічними дослідженнями, — пригадує посадовець. — Хоча відмінність цієї вакцини від AstraZeneca лише місце виробництва і торговельна назва. Я особисто був на заводі в Індії, де стояло таке ж обладнання, як на AstraZeneca, фахівці були з AstraZeneca, були дотримані всі вимоги до виробництва вакцини.
Тому у Міністерстві охорони здоров’я були дуже здивовані реакцією українців. Адже раніше говорили, що от у США почали вакцинацію у грудні, у Євросоюзі — у січні, а в Україні — ніяк.
— Нам було важче отримати вакцину. Адже США, де виробляється PfizerBioNTech, обмежили його експорт, Євросоюз — сотні мільйонів жителів із єдиними переговорником. Тому ми дуже хотіли привезти вакцину. І навіть Covishild було складно дістати. І тоді почалася критика. І ми залучили лідерів думок. Тоді вакцинувався і президент, і вищі політичні особи. Це поліпшило ситуацію — вакцина достатньо швидко розійшлась, — пригадав Олександр Комаріда.
Олександр Комаріда вакцинувався втретє. За його словами, бустерна доза поновлює ефективність вакцин проти симптоматичного захворювання на COVID-19, госпіталізації та смерті внаслідок цієї хвороби
МОЗ постійно проводило комунікацію з ЮНІСЕФ, сімейними та головними лікарями, підключали і регіональну пресу та місцевих лідерів думок. На Буковині, наприклад, таким лідером став головний бухгалтер одного з підприємств. Коли у начальника департаменту охорони здоров’я запитали, чому такий вибір, відповідь була: «На цьому підприємстві працює 1000 людей. Це точно лідер думок».
— І не посперечаєшся, якщо на тому підприємстві крива вакцинації пішла вгору, — пригадує посадовець.
Коли почалася масова вакцинація, у МОЗ побачили, що є категорія людей, яких треба переконувати. Це третя категорія. Перші дві — це ті, хто безумовно за вакцинацію (коли буде третя доза?), і ті, кого точно не переконають.
— Але більшість — це велика частка людей, які будуть постійно вагатися між «за» і «проти». І це головна наша категорія. Тоді вже Кабмін виділив 20 млн гривень Міністерству інформаційної політики для реклами вакцинації на телебаченні. Також на трасах були розміщені біл-борди із закликами до вакцинації, — каже Олександр Комаріда.
Алергія на всі типи вакцин — фантастика
Менше 1% громадян Україні мають абсолютні протипокази до вакцинації. Якщо у людини є алергічна вакцинація на AstraZeneca чи Covishild, є рекомендація ввести іншу вакцину — Pfizer або Moderna.
— Знайти людину, у якої буде алергічна реакція відразу на дві вакцини, — нереально. А алергія на всі типи вакцин — це взагалі фантастика, — переконує перший заступник міністра охорони здоров’я України.
За його словами, не варто хвилюватися, якщо ви вакцинувалися різними вакцинами: «Дія» підтягне таку вакцинацію і сформує сертифікат.
Єдиним справжнім протипоказанням до щеплення від COVID-19 наразі є серйозна алергічна реакція на першу дозу вакцини, наприклад, анафілактичний шок.
Хронічні хвороби не є протипоказанням до щеплення. Навпаки, люди з хронічними захворюваннями ризикують важче перенести COVID-19, а тому потребують захисту, який дає вакцинація.
Якщо ви знаєте, на що у вас алергія, ознайомтеся зі складом вакцини:
- в інструкції на сайті Державного експертного центру МОЗ www.dec.gov.ua;
- на сайті vaccination.covid19.gov.ua;
- у медпрацівників, які проводять вакцинацію.
Чи можна вакцинувати вагітних? Якщо вагітна має високий ризик захворіти на COVID-19, наприклад працює в ковідній лікарні та/або має супутні захворювання, вона може обговорити можливість вакцинації з лікарем.
Якщо, на думку лікаря, користь від вакцинації перевищує потенційні ризики від неї, то жінку рекомендовано щепити мРНК-вакциною (Comirnaty/Pfizer-BioNTech).
Якщо вагітна отримала першу дозу вакцини проти COVID-19 на векторній платформі (AstraZeneca/Covishield/SKBio) до або під час вагітності, то лікар має розказати їй про співвідношення ризиків та користі від другого щеплення, і жінка сама вирішуватиме, чи отримати другу дозу цією ж вакцини під час вагітності чи вже після пологів.
Чи можна вакцинувати жінок, які годують грудьми? Жінки, що вигодовують дітей грудним молоком, можуть бути щеплені вакцинами Covishield/Pfizer-BioNTech та AstraZeneca (Covishield, SKBio). Інструкцією вакцини CoronaVac/Sinovac Biotech забороняється щеплення нею жінок, які годують грудьми.
Чи можна вакцинуватися людям з сезонною чи побутовою алергією? Так, можна. Люди з полінозом чи алергійним ринітом можуть щепитися навіть в період загострення хвороби.
Чи можна вакцинуватися людям з бронхіальною астмою, серцево-судинними захворюваннями, діабетом? Так, ці люди ризикують важко захворіти на COVID-19 та отримати ускладнення. Тому їм необхідна вакцинація.
Чи можна вакцинуватися людям з онкологічними хворобами? Так. Такі люди в групі ризику і можуть важко перенести COVID-19.
Втім, якщо людина проходить курс імуносупресивної терапії, вакцинація може не мати належного ефекту. Тому варто порадитися з лікарем, коли саме краще зробити щепленням.
Чи можна вакцинуватися ВІЛ-позитивним людям? Так, можна і треба. Люди з ВІЛ у групі ризику тяжкого перебігу COVID-19.
Вакцини не можуть спричинити захворювання навіть на тлі імунодефіциту, бо не є живими, "повноцінними" вірусами.
Знайти людину, у якої буде алергічна реакція відразу на дві вакцини, — нереально, запевнив перший заступник міністра
Чому вакцина безкоштовна?
Вакцини від корона вірусу включені до Національного календаря щеплень, тому держава покриває ці видатки.
Крім того, під час епідемії коронавірусу значно просіли економіки багатьох держав. Відтак держава, закуповуючи вакцини, сприяє і стабільності економіки.
Для довіри людей просто потрібен час, переконаний Олександр Комаріда. У 2017 році, коли запроваджували програму «Доступні ліки», теж була аналогічне ситуація недовіри. Зараз уже всі знають, що, відвідавши сімейного лікаря, можна отримати безкоштовні ліки за певним переліком. Так і з вакцинацією: коли це вже стане звичкою, люди переналаштуються.
— Ще є така маніпуляція: от держава вакцинує безкоштовно. А у приватній клініці — 1000 чи 2000 гривень. От від держави безкоштовне воно погане, а за гроші — хороше. Має змінитися мислення… Моєму синові виповнилося 3 роки. Він повністю вакцинований за Національним календарем щеплень, у нас укладена угода з сімейним лікарем комунальної лікарні, де отримуємо всі вакцини безкоштовно. Люди просто у це не вірять, — коментує посадовець.
Якщо вакцинувалися вакциною Johnson?
Ця вакцина на території України несертифікована. Сертифікат із такою вакцинацією визнається в Україні, але вона не відображається у «Дії».
Такий функціонал, за словами першого заступника міністра охорони здоров’я, зараз розробляється, адже чимало громадян України вакцинуються за кордоном.
— Вакцину Johnson не вносять у «Дію» не через те, що її немає в Україні, а через те, що ви, наприклад, вакцинувалися у Польщі. І поставлений певний блок, щоб не було маніпуляцій і підробок. Якщо ми дозволимо зараз усім сімейним лікарям вводити у базу вакцину, зроблену за кордоном, у нас немає єдиного стандарту довідок, ніхто не знає, як довідки з інших країн виглядають. І це важко перевірити. Зараз ми працюємо над тим, щоб ввести кілька чи один пункт в області, де фахівці будуть вносити дані вакцинації, зроблені за кордоном. Вони зможуть відрізнити справжні і підроблені довідки. Наприклад, такий досвід уже є з урядом Угорщини і довідки про вакцинацію, зроблені у цій країні, вже вносять у нашу базу, — розповів Олександр Комаріда.
Таблетки від коронавірусу
У дослідженні таблеток від коронавірусу брали участь пацієнти однієї з лікарень Івано-Франківська. Загалом в Україні існують 332 клінічні бази — це заклади охорони здоров’я, де відбуваються клінічні дослідження. В Україні зараз тривають 7 вітчизняних і близько 40 іноземних досліджень щодо лікування коронавірусу. Один із центрів клінічних досліджень таблеток Мerck відбувався в Україні. Українські дані долучені до глобальної системи досліджень.
— Це свідчить про те, що клінічним дослідженням в Україні довіряють, — запевняє посадовець.
На запитання, чи зможуть таблетки замінити бустерну дозу вакцинації, Олександр Комаріда акцентував:
— Таблетки треба якомога швидше прийняти, коли ти захворів і щоб у тебе не було ускладнень. Вакцина ж покликана запобігти хворобі. Тому вакцинація буде навіть за наявності таблеток.
Матеріал підготовлений у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку
