Актор нині зосередився на театрі і приміряє на себе роль та почуття Калігули. Фото: Oksana Sydorenko/Facebook Також глядачі знають виконавця за кінопродуктами, як-от «Незламна», «Гуцулка Ксеня», «І будуть люди».
Yabl поспілкувався з Віталієм Ажновим про те, як його буквально «наздогнала» роль мрії, про знімання в серіалі «Кава з кардамоном» та чому він зараз у творчому депресивному стані.
Актор розповів про роботу над новою роллю Калігули:
— Робота тільки почалася, але я вже погано сплю. І відчуваю великий кредит довіри, тому маю підвищений рівень тривожності. По суті, перша моя головна роль у театрі ім. Івана Франка, яка може стати (або ні) знаковою у моєму творчому портфоліо.
Пам’ятаю, як десь після першого тижня репетицій я вийшов з театру і дивлюсь на безхмарне небо — а там повний місяць. Мабуть, хвилин п’ять стояв і аналізував, навіщо Калігула хоче для себе його здобути? На місяць можна дивитися хоч усю ніч, а на сонце — ні. Мій герой прагне здобути місяць як щось вічне й неможливе.
Як би пафосно це не лунало, але це була роль мрії. Я тричі прослуховувався в театрі Франка, працюючи тоді в театрі «Золоті ворота». І напередодні третьої спроби, уже маючи багаж ролей, вирішив, що візьму абсолютно новий для себе матеріал. Я перечитав п’єсу, і вона мене вразила. Тому я підготував уривок з «Калігули». Моєю партнеркою на прослуховуванні була Христина Федорак. Третя спроба стала успішною, тому це для мене знакова роль.
Віталій розповів, що своїх друзів чи знайомих, не пов’язаних із театром, запрошує на вистави«Лимерівна», «Співай, Лоло, співай», «Поминальна молитва», «Кайдашева сім’я», «Вишневий сад».
За словами актора, робота у проєкті «Кава з кардамоном відрізнялася», передусім, своєю історичністю, командою, режисеркою. Складно збагнути й зіграти життя того століття, нашого минулого. Можна лише уявити завдяки книжкам і фільмам, через них зануритися у певну історичну епоху, акцентує Віталій Ажнов. На йоого думку, «Кава з кардамоном» — це хороший українськомовний український продукт на нашому телебаченні.
Віталій Ажнов у серіалі "Кава з кардамоном"
— Не те що засмучує, а інколи турбує те, що професія не завжди себе виправдовує. Якщо ти працюєш тільки в театрі, то збагачуєш свій внутрішній світ, живеш у гармонії, підтримуєш духовний рівень, але театр — це не про гроші. І я вважаю, що істинний художник про це не думає. Такі думки виникають, але рідко.
Дивно від того, що професійних акторів у кіно ніби стає все менше. Ти вчишся п’ять років, набираєшся досвіду, а тут на одному знімальному майданчику з тобою опиняються, наприклад, блогери.
Свій нинішній творчий стан актор характеризує як депресивний:
— Зараз я в депресивному творчому стані. Напевно, це якось пов’язано з роллю Калігули, над якою працюю. Сподіваюсь, це певний етап шляху дозрівання образу.
Повний текст інтерв'ю можна прочитати на сайті yabl.ua.
