Про це на Facebook-сторінці написав Національний антарктичний науковий центр, інформують "Вікна".
Тож після передачі станції Україні вчені продовжили моніторинг озонової діри: у кожній експедиції обов’язково є фахівець-озонометрист. Найбільше роботи він має навесні й початку літа, коли озонова діра розростається над Антарктикою.
Щороку її розмір різний. З початку 1980-х спостерігався швидкий ріст площі діри, вона тривала дедалі довше, а рівень озону відповідно зменшувався. В 2000-х ця негативна тенденція зупинилася й почалося поступове відновлення озонового шару. Це пов'язують з глобальною забороною 1987 року викиду в атмосферу озоноруйнуючих речовин. 2002, 2012, 2017, а особливо 2019 роки показують рекордно низькі значення площі озонової діри порівняно з початком 1990-х.
А от 2003, 2006, 2015, 2018 і останні 2020 та 2021 роки навпаки показують значення, співставні з 1990 роком, коли діра була максимальна. Це пояснюється тим, що на стратосферний озон впливають також природні фактори — сонячні цикли, вулканічна активність, температурні і динамічні перепади атмосфери і океану, концентрації сонячних і галактичних космічних променів тощо. Також за однією з версій на збільшення площі озонової діри в останні роки могли вплинути масові пожежі в Америці та Австралії та вулканічні викиди.
Та попри це, відновлення озонового шару продовжується, а великі озонові діри є наслідком природної динаміки атмосфери, що підтверджується моделюваннями.