Оксана Кобрин мріє розширити географію студії "Байсан' За освітою Оксана Кобрин — економіст. Навчалася у Калуському політехнічному коледжі, продовжила освіту в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Працювала у банківській сфері, з якої пішла у декрет. Повернувшись до роботи, потрапила під скорочення. Крім пошуку нової роботи, вирішила взятися за своє тіло і записалася на фітнес. З'ясувалося, що хореограф веде східні танці. До певного моменту заняття приносили задоволення, потім — стало одноманітно і нецікаво. Оксана Кобрин вирішила удосконалювати свої навички, зокрема навчалася нового в Інтернеті, на онлайн-курсах. Так склалися обставини, що група, де займалася майбутня тренерка, розпалася. Тому Оксану попросили підготувати дівчат до конкурсу, адже на той момент були вже готові костюми.
«Коли ми прийшли на конкурс потрібно було придумати якусь назву. Ми обрали — «Байсан», яка означає «та, що впевнено іде до успіху». Нам справді було нелегко. Але так виникла наша група. Тоді дитячих тренувань я не розглядала. Мені здавалося, що я не справлюся. Проте згодом танцівниці запропонували, щоб я навчала їхніх дітей», — розповідає хореограф.
Хоча перша група Оксани Кобрин сформувалася практично самостійно, але це все- таки була невелика група, з якою не можна було покрити витрати. Іноді після оплати оренди залу тренерка залишалася в мінусі, у кращому випадку — виходила на нуль. Тоді й активно взялася за набір груп, використовуючи рекламу.
Робота тренера потребувала все більше відповідальності та знань, каже калушанка:
«Я почала все більше відвідувати різні курси для хореографів. Стала членом Української асоціації виконавців східного танцю, склала іспити й отримала ліцензію тренера, а пізніше — і судді. Щорічно асоціація організовує навчальні сесії для тренерів та конгреси для суддів, де ми підтверджуємо та підвищуємо своїй категорії».
Зараз Оксана Кобрин навчає тільки дітей.
«У мене було 5 груп по 10-15 чоловік, але карантин вніс свої корективи і, звісно, кількість учнів скоротилася. Зараз займаються лише дітки. Я завжди хотіла придумувати постановки, їздити на змагання, але показувати себе на публіку не кожен готовий», — пояснює тренерка.
Типове тренування розпочинається із розминки, елементів східного танцю, розтяжки. Танцівниці вивчають постановки групових і сольних номерів.
Вихованці студії «Байсан» беруть участь у багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсах, де здобули чимало призових місць. Учні були визнані «Кращими танцівницями року» у своїм лігах та стали переможцями у номінаціях «Міс Київ» та «Міс Bellydance Європа». Гордиться своїми перемогами і сама Оксана Кобрин, адже двічі була визнана «Кращим тренером року» в акції «Людина року». А ще цього року отримала не менш важливу нагороду в номінації «Кращий дебют-фестиваль року» за організацію першого всеукраїнського фестивалю «Safir Cup», який відбувся в Івано-Франківську.
Звісно, не завжди на шляху бувають перемоги, тому під час програшів тренерка завжди намагається підтримати своїх учениць. Після конкурсу обов’язково обговорюють разом помилки, а ще поразки мотивують юних танцівниць працювати краще і бути наполегливими.
Насправді, оцінювати конкурси буває дуже важко, ділиться досвідом Оксана Кобрин, адже хтось має отримати останнє місце. Під час виступу враховується не тільки техніка виконання танцю, але і макіяж, зачіска, костюм. До речі, костюми для дітей відрізняються від дорослих, зокрема забороняється надмірна відвертість і великі розрізи.
Тренерка зізнається, що свого часу рідні не підтримали вибір займатися танцями, адже для людини з вищою економічною освітою це було ніби чимось несерйозним. Однак відданість і любов до справи Оксани Кобрин змінили їхню точку зору. Керівниця студії вважає, що надзвичайно важливо обрати справу до душі, а ще — мріє розширити сферу впливу «Байсану»:
«Потрібно вибрати справу до душі. Бо якщо зациклюватися на грошах, то нічого не буде. Адже є і неуспішні лікарі, економісти, але є і мега-успішні танцівниці. Я мрію ще більше розширити нашу студію і відкрити філіали «Байсану» і в інших куточках України», — каже хореографиня.
Серед учениць Оксани Кобрин — її 13-річна донька Тетяна Кобрин, яка займається східними танцями 8 років. Дівчинка зізнається, що не пропустила ще жоден конкурс, а в 2017 році стала «Міс Київ» та «Міс Bellydance Європа». Обрати саме ці танці юну танцівницю надихнув мультик «Алладін,» де героїнею була східна красуня принцеса Жасмін. У майбутньому Тетяна мріє стати, як і мама, хореографом і мати власну групу.
А 11-річна Поліна Соснова з дитинства любила співати і танцювати. Зізнається, що полюбила східні танці за красиві рухи та гарні костюми. Дівчинка встигла побувати на багатьох конкурсах, чемпіонатах, заробила багато медалей, різних корон.
«Оксана Михайлівна дуже хороша вчителька, дуже добра. Але моментами буває і строга. Просто ідеальний варіант», — переконана юна танцівниця.
А от дев'ятикласниця Роксолана Мізерак 5 років займається танцями. Нещодавно дівчина приїхала з Києва, де посіла перше і два другі місця. Зізнається, що атмосфера на таких конкурсах конкурентна, тож завжди хочеться перемогти. А коли хочеться, то завжди перемагається, переконана танцівниця.
Оксана Мельник розповідає, що її дочка вже четвертий рік відвідує студію східних танців. Каже, що таке танцювальне мистецтво неабияк прикрашають дівчинку:
«Ви подивіться, як сяють дівчатка, які у них красиві платтячка, усмішки, вони завжди у центрі уваги. Теж мені подобається, що можна виразити своє вміння сольно. Це праця і боротьба над своїми навичками, щоб вийти на сцену, гордо підняти голову уверх».
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
