Про це на Facebook-сторінці написав Національний антарктичний науковий центр, інформують "Вікна".
Іоносфера має кілька різних шарів, що суттєво різняться між собою, адже “знизу” на неї впливає нейтральна атмосфера, а саме вітри, а “згори” — магнітне поле.
Параметри іоносфери змінюються залежно від географічних і геомагнітних координат, часу доби і сезону, на них сильно впливає активність Сонця і її 11-річний цикл. В іоносфері виникають плазмові нестійкості та неоднорідності, які ускладнюють роботу наземно-космічних систем.
Тож регулярний моніторинг іоносфери та увага до неї вчених усього світу зумовлені не тільки науковим інтересом, а й цілком практичними причинами:
Від іоносфери відбиваються радіосигнали високочастотного діапазону (3-30 МГц), що дозволяє передавати інформацію на великі відстані;
Спотворення параметрів радіосигналів глобальних супутникових навігаційних систем під час їхнього поширення крізь іоносферу впливає на точність визначення координат літаків та суден. Для зменшення впливу неоднорідностей іоносферної плазми на якість позиціонування треба, по-перше, вдосконалювати моделі іоносфери і, по-друге, постійно проводити моніторинг її стану;
Згідно з сьогоднішніми уявленнями більш як 99% речовини у Всесвіті знаходиться у стані плазми. Вивчати плазму далекого космосу досить важко. Зокрема, це неможливо робити радарними засобами, тобто опромінювати плазму електромагнітними хвилями для отримання відгуку. Натомість іоносферу, яка розташована в близькому космосі, можна розглядати як доступну природну “плазмову лабораторію”.
Та й загалом, розгадавши велику кількість таємниць іоносфери, людство зможе перейти на новий рівень розуміння не тільки атмосфери Землі, але й багатьох фізичних загадок Всесвіту.