Ілюстроване фото. Дуже важливо дбати про базові потреби (сон, їжу, тепло) і дозувати інформацію Встановити такий діагноз може тільки фахівець (психіатр). У зоні ризику зараз перебуває кожен, каже психологиня. Але найбільше:
- — військові, які беруть участь у бойових діях;
- — ті, хто втратили рідних, друзів, побратимів;
- — люди, що перебували у небезпечній для життя ситуаціях;
- — люди, що стали свідками травмуючих подій;
- — люди, які хвилювалася за життя своє чи рідних;
- — ті, хто бачив вбитих;
- — ті, хто почувалися самотніми, залишеними, зрадженими
Серед симптомів ПТРС:
- — постійні думки про травмуючі події;
- — постійне відчуття небезпеки;
- — надмірна збудливість;
- — небажання говорити про травмуючі події;
- — ізоляція;
- — порушення мовлення, пам'яті, сну;
- — панічні атаки: відчуття страху, поверхневе дихання, нудота, прискорене серцебиття, біль у грудях;
- — адиктивна поведінка: зловживання алкоголем, сигаретами чи наркотиками;
- — проблеми в побутовому житті, проблеми в стосунках або їх відсутність;
- — думки про суїцид як наслідок психоемоційного виснаження та бажання, щоб усе закінчилось або, як крик про допомогу, потреба у підтримці та увазі. І ін.
- — можуть спостерігатися напади люті, агресії. Може з'явитися синдром «вини вцілілого», життя може здаватися суцільною чорною смугою, глибокою прірвою.
Найважливіше — профілактика, каже психологиня. Тому потрібно дотримуватися наступних порад:
- — важливо дбати про базові потреби (сон, їжа, тепло...);
- — дозувати інформацію;
- — переключатися;
- — позитивні емоції;
- — спілкування;
- — чергувати діяльність і відпочинок;
- — група підтримки...
Що робити, якщо самі не справляємося:
- — знайдіть сили і мужність звернутися до сімейного лікаря, психіатра та фахівця із психічного здоров'я;
- — дозвольте собі приймати допомогу і підтримку;
- — спробуйте залишатися в контакті з близькими та рідними;
- — пам'ятайте, ви не один/одна...