Ілюстроване фото. Максим боронить Україну, а дружина віддала будинок втікачам із Києва і збирає гуманітарну допомогу 24 лютого, коли Мар'яна сказала Максимові, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України, він, не задумуючись відповів, що повинен бути там. Рідним пояснив: по-іншому не може. Історію українських патріотів з Італії розповіла у соцмережі журналістка Ірина Андріїв.
"Війна закінчиться і я приїду в Україну, знайомі запитають, де ж я був, коли вони воювали?! Що ж я відповім, що переховувався у мирній Італії?!" — пояснив дружині Максим, родом із Хмельниччини.
Того дня їм до будинку привезли меблі. Розвантажуючи їх, подружжя спілкувалося з сусідами, котрі не до кінця розуміли (як пізніше виявилося — не вони одні), чому Максим хоче воювати. Мар’яна розповідає, були і такі, що пізно ввечері (хоча до цього тільки вітались) принесли конверт з грошима.
Добирання до України виявилося ще тим квестом, адже автобуси, які до цього регулярно курсували з містечка, вже не їздили. Тому Максим разом з товаришем відправилися до польського кордону, де в чергах чоловік на власні очі побачив реалії "вимушеної втечі" наших жінок та дітей, кілометрові черги, чекання в яких супроводжувалося без води та їжі. Останні запаси продуктів чоловік віддав своїм землякам.
Звідти хлопці автостопом добирались до Львова. Друг там і залишився), а Макс — поїхав далі. У військкоматі йому дали добу на збори, адже чоловік раніше служив у армії, тому був неабияк затребуваний. Пізніше Мар’яна разом із українськими родичами обмундировувала свого разом з побратимами.
Зараз Максим — у епіцентрі війни, на зв’язок виходить по мірі можливості. Мар’яна тим часом старається себе максимально чимось зайняти: ходить на роботу, виховує сина та активно допомагає своїм землякам. Для збору гуманітарної допомоги знайшла однодумців: через Інтернет, в церкві, куди її запросили розповісти історію про свого патріота, та серед друзів. Багато незнайомців зносили ліки, продукти, одяг, памперси та дитяче харчування просто жінці під двері будинку. Допомогу передають в Україну. Також Мар’яна старається допомогти біженцям, зокрема, у пошуках житла. У її будинку у Голин зараз живе сім’я киян.
"Я хвилююся за свого найріднішого героя, але розумію, що це його свідомий вибір, який зроблений на користь нашоі сім’ї та української держави. Ми з сином дуже сильно його любимо, молимося за нього та всіх військових і чекаємо нашої перемоги та такої теплої зустрічі… Мого патріота зустрічатимемо вдома обіймами та курочкою з духовки. Потім ми всі троє повернемося додому, щоб відбудовувати нашу країну і я обов’язково народжу Максові донечку", — ділиться Мар’яна.
Раніше йшлося, що українці з Італії передали у Голинь гуманітарну допомогу.
Ти часом у Голинському ліцеї виготовили 200 енергетичних батончиків на передову. Також навчальний заклад передав допомогу в Очаків, продукти, білизну та павербанки — для військових Маріуполя, медикаменти та спорядження — для тероборони.
