"Дозвольте собі проживати емоції". Калуська психологиня — про синдром "провини вцілілого"

Сьогодні кожен може опинитися у зоні ризику, проте найбільше можуть страждати:

військові (кожен учасник бойових дій може розказати про синдром);
медики;
поліцейські;
пожежники;
люди, які втратили когось;
люди, які виїхали за кордон;
люди, які тимчасово переміщені на території України;
люди, які були за кордоном і не змогли підтримати свою сім'ю;
ті, хто стали свідками трагічних подій;
ті, хто не змогли когось врятувати;
ті, хто змогли вижити після якихось трагічних подій;
люди, які з певних причин не змогли взяти в руки зброю...

Серед симптомів, які може відчувати людина, яка страждає на синдром "провини вцілілого", виділяють:

нав'язливі думки;
злість, гнів;
дратівливість;
відчуття безпорадності;
проблеми зі сном;
зниження апетиту;
втрату ваги;
головні болі;
нудота, проблеми зі шлунком;
тахікардія;
відстороненість, ізоляція;
суїцидальні думки;
почуття вини;
сором.

Симптоми можуть посилюватися, якщо ви раніше мали травматичний досвід або схильні до тривоги, депресії, неврозу.

Зараз синдром "провини вцілілого" спостерігається у людей, які виїхали за кордон, у тих, хто перемістився в більш безпечне місце. Проте, насправді, себе не потрібно звинувачувати, каже психологиня.

"Дайте собі відповідь на запитання: "А чи дійсно ви винні? Чи ваша вина, що горять міста? Чи ваша вина, що гинуть люди? Чи хотіли ви цього? Дозвольте собі проживати емоції і зберігайте холодний розум".

Іванна Гусениця радить одумати про те, що ви насправді зробили:

ви захистили свою сім'ю;
ви зберегли своїх дітей;
ви не заважаєте військовим робити свою справу;
ви не забираєте ресурси;
за вас не треба хвилюватися...

Як можна стати цінним:

подбайте про себе;
подбайте про діток;
потурбуйтеся про рідних;
допомагайте іншим;
підтримуйте себе і навколишніх;
виходьте на мітинги;
говоріть про те, що відбувається у нас, доносьте інформацію до інших;
працюйте (лікуйте, консультуйте...);
пишіть музику, вірші, музику картини...