Олександра разом із сім’єю переїхали на Прикарпаття із селища Макарова на Київщині місяць тому. Про те, що в Голині є будинок, де вони можуть жити, жінка дізналася під час реєстрації в Калуші, пишу "Суспільне".
"Мені операторка дала номер телефону Любові Федорівни з Голиня й розповіла, що я можу зателефонувати. Оскільки в мене — велика родина, мені нададуть житло, сказала вона. Сільська рада виділила нам будинок, в принципі, для житла більш-менш нормальний. Єдине, чим вони ще допомогли, купили помпу, щоб була вода в хаті", — розповідає Олександра.
Цей будинок, зі слів старости Голиня Тараса Кушлика, запропонував для проживання переселенців племінник власника. У домі були пошкоджені дах та стеля, адже там певний час ніхто не жив. Ще одній сім’ї переселенців, яка раніше жила в місцевому ліцеї, допомогли обладнати житло в сусідньому селі Пійло, адже в Голині на той момент не було будинків з водою та ванною кімнатою всередині.
"Мені зателефонувала староста села Пійла і сказала, що в них є хата з ванною кімнатою і викопана свердловина, проте в помешкання вода не заведена. Більше там нічого не було", — каже Тарас Кушлик.
З підведенням води та облаштуванням ванної кімнати допомогли місцеві підприємці та небайдужі жителі села.
Будинок, у якому оселилася сім’я Людмили
У цьому будинку в Пійлі оселилася родина Людмили з Мар'їнки Донецької області. Жінка хотіла, аби в помешканні були вода та туалет, адже її донька — на останньому тижні вагітності.
"Тут не було нічого взагалі. Нам Тарас (староста Голиня — ред.) зі всім допоміг. Провели в хату воду, поставили бойлер, ванну, раковину, унітаз, пральну машинку хоч якусь, але дали. Ми жили в школі, поки тут тривав ремонт", — розповідає Людмила.
Загалом в Голині зараз живе приблизно 300 переселенців, каже староста села Тарас Кушлик. Хтось з них мешкає в хатах місцевих. Для когось — відремонтували та обладнали окремі будинки.