Олег Івахнюк втратив на війні п'ятьох друзів Серед них — ветеран АТО, колишній доброволець батальйону «Донбас» Олег Івахнюк, який тривалий час перебував на реабілітації та лікуванні у Чикаго (США). Калушанин переніс понад 30 операцій після складного поранення у 2014 році біля Попасної Луганської області і досі мріє стати на ноги. Поки що пересувається на візку та на милицях. Повернувся у рідне місто, адже не міг залишатися за кордоном у той час, як на батьківщині розпочалася широкомасштабна війна.
У коментарі «Вікнам» Олег Івахнюк зазначив, що хотів бути корисним і допомагати Україні у такий важкий час. Спочатку хотів навчати військової справи, проте багато хто казав ветерану АТО, що той вже «списаний» воїн. Проте одного дня зустрівся з товаришем Мар'яном Чирем і вирішили разом передавати гуманітарну допомогу, яку запропонували волонтери з Чикаго. Згодом калушани об'єдналися, залучилися підтримкою закордонних друзів, волонтерських штабів і вже неодноразово відправляли гуманітарну допомогу у Київ та Ірпінь.
«Хто мене бачить у колясці, думають: так і лишився. Але хто мене близько знає, той знає, що я можу, що я не можу. Зі мною проблем нема — я все роблю сам. Мені легше — я живу. Тому я і їжджу. Бо якби я сидів вдома і тільки дивився телевізор, як мої хлопці там помирають... Моїх п'ять друзів вже нема... Дай Бог мені встати: я не буду їздити, волонтерити — я буду там», — запевнив Олег Івахнюк.
Олег Івахнюк із друзями-волонтерами везуть речі першої необхідності самостійно, адже, у першу чергу, хочуть переконатися, що вантаж потрапив у надійні руки.
«Ми особисто веземо, бо декілька разів були випадки, що не довезли, або хтось щось собі забрав. Ми чекаємо до останнього, щоб відповідна людина, чи то солдат, чи волонтер, підійшли і забрали вантаж», — розповідає Олег Івахнюк.
Ветеран бойових дій розповідає, що завдяки своєму пораненню потоваришував із багатьма надійними волонтерами у Києві та США. Ці люди дають координати, куди потрібно привозити необхідний вантаж.
Волонтер Юрій Демків захоплюється ініціативністю та сміливістю свого товариша, якому свого часу допомагали калушани:
«Після поранення Олега калушани чимало допомагали йому коштами на лікування та реабілітацію. Тепер же Олег активно працює як волонтер. Він тепер як генератор, який акумулює людей з різних куточків світу та позитивно їх заряджає для допомоги військовим і не тільки. Олег із перших днів війни повернувся з Америки, де проходив лікування й реабілітацію, перенісши масу операцій».
Водій-волонтер Мар'ян Чир дружить із Олегом Івахнюком багато років. Каже, що з радістю долучився допомагати товаришу. Для перевезення спочатку дав свій автомобіль. Згодом зрозумів, що потрібен транспорт більш місткий, адже привезеної допомоги не вистачало. Тоді взяв автомобіль у знайомого, який займався хімчисткою, відремонтував і продовжує привозити допомогу тим, хто потребує.
Наразі друзі хочуть офіційно створити волонтерську організацію для того, щоб у людей був більший рівень довіри.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
