За ініціативою академіка Андрія Сахарова 1988-го у республіках колишнього СРСР розпочалось створення "Меморіалу" "Молоді роки свого життя ми віддали боротьбі проти комуністичної імперії, за що каралися у в'язницях і таборах. Зовсім небагато громадян тоталітарної держави наважувалися тоді допомогти нам або підтримати нас. Найактивнішим і найвпливовішим нашим захисником був Андрій Дмитрович Сахаров", — йдеться у зверненні, яке оприлюднив Мирослав Маринович.
Попри погрози та переслідування з боку влади, що ненавиділа його, Андрій Сахаров, як міг, невтомно боровся за визволення дисидентів радянського режиму.
"Сьогодні, повертаючись до нині вже історичних документів, листів, звернень, інтерв'ю, бачимо, як великий громадянин Андрій Сахаров постійно активно захищав права українських політичних в'язнів, зокрема Василя Стуса та багатьох інших. Саме ми, українські громадяни різного етнічного походження, найчастіше згадувалися у його виступах і письмових документах", — акцентують відомі особистості.
Автори звернення впевнені: якби Андрій Дмитрович був живий, він був би з нами, з Україною, а не зі злочинцем Путіним.
"На жаль, далеко не всі знають про життєвий подвиг цієї великої людини, яка своєю невтомною публічною діяльністю зберегла нам, політичним в'язням, життя. Наші кати ненавиділи будь-які прояви прагнення до свободи та людської гідності, а відтак боялися його. Так було. І сьогодні ми з повагою та вдячністю пам'ятаємо Андрія Дмитровича Сахарова — об'єкта пекучої ненависті диктатора Путіна та йому подібних. Тим гостріше, із болем у серці, ми змушені реагувати на наміри міської ради та мерії Івано-Франківська позбавити своє місто пам'яті про Сахарова, перейменувати вулицю Андрія Сахарова. З єдиної причини — Сахаров був росіянином", — наголошують автори звернення.
Дисиденти радянського режиму закликали Івано-Франківську міську раду та міського голову Руслана Марцінківа відхилити зазначений проєкт рішення.
"В разі, якщо таке рішення було б прийняте, це був би вчинок із арсеналу сучасної авторитарної московської держави. Україна чинить всенародний опір путінській агресії, вона прагне увійти до демократичного союзу європейських держав, де ім'я Сахарова визнано назавжди", — завершується звернення.
Свої підписи під зверненням поставили: Семен Глузман (Київ), Микола Горбаль (с.Летяче, Тернопільська область), Мустафа Джемілєв (Київ), Йосиф Зісельс (Київ), Ігор Калинець (Львів), Мирослав Маринович (Львів), Володимир Мармус (Чортків, Тернопільська область), Богдан Ребрик (Івано-Франківськ), Зорян Попадюк (Самбір, Львівська область), Юрій Шухевич (Львів).
Довідка. Сахаров Андрій Дмитрович (21 травня 1921, Москва — 14 грудня 1989, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру (1975), дійсний член АН СРСР (з 1953), співтворець водневої бомби, активний борець за права людини.
У 1980 році разом зі своєю другою дружиною, дисиденткою-правозахисницею Оленою Боннер, був заарештований і відправлений у заслання в Горький (зараз Нижній Новгород) за критику дій радянського уряду в Афганістані.
Наприкінці 1986 року йому дозволили повернутися в Москву і посісти своє місце в Академії Наук.
За ініціативою академіка Андрія Сахарова 1988-го у республіках колишнього СРСР розпочалось створення "Меморіалу".
