У військового залишився син. 17 квітня 32-річного Героя поховали у рідному селі на Калущині. Про Мар’яна Бігуна погодився розповісти батько його дружини Тетяни Вадим Бобровський, інформує "Нафтохімік".
— Важко мені й усім його рідним, друзям говорити про Мар’яна в минулому часі, — говорить Вадим Святославович. — Я ж особисто не міг натішитися своїм зятем, тим, як він ставиться до моєї дочки, як шанує старших, свою маму, старшого брата, друзів і нашу Україну.
Він був надзвичайним патріотом своєї держави і завжди, коли ситуація на сході погіршувалася, просився до лав Збройних сил. Мар’ян не на словах, а насправді не міг змиритися з тим, що російські окупанти топчуть українську землю.
У 2015 році, коли він уперше виявив бажання зі зброєю в руках захищати Україну, отримав у бою під Дебальцевим поранення. Лікувався. Потім став працювати, зокрема охоронцем на підприємстві "Даноша" й деякий інших, але продовжував жити подіями на сході нашої країни, постійно перебував у готовності знову туди повернутися.
І двічі повертався. Останній раз, коли розпочалася повномасштабна війна, мав можливість "відсидітися", адже перебував на заробітках у Польщі. Але це було не в його характері. Бо відразу став шукати можливість потрапити в Україну, а 2 березня знову відбув на Донеччину. Таке своє рішення пояснював так:
"А як буду жити, коли в такий час не буду на передовій?".
Востаннє Мар’ян був на зв’язку 2 квітня. За 11 днів до свого останнього бою з російськими окупантами він отримав з дому сумну звістку. Помер у дитячій обласній лікарні їх єдиний з Тетяною синочок Данилко. Було йому лише рік і неповних три місяці.
