За сюжетом дерев'яна лялька — хлопчик з довгим носом, якого зробив з дерева столяр Джепетто. Як тільки лялька почала ходити, вона втекла з хати Джепетто до міста назустріч власній долі. Після різних пригод та зустрічей з шахраями Лисицею, Котом, власником лялькового театру Вогнежором, страшним морським чудовиськом та доброю Феєю Піноккіо обертається у справжнього хлопця.
Дійство побудоване у форматі мандрівного театру і тривало близько години. Це своєрідна страшилка для неслухняних дітей з повчальним характером і нотками гумору. 
У коментарі «Вікнам» Дмитро Карачун зазначив, що вирішив оновити виставу у зв’язку з тим, що у зв’язку з війною колектив покинули практично всі артисти. З попереднього складу залишилися лише двоє акторів Андрій Суслик та Ігор Мудрик. Тому в театр прийшли нові обличчя і було прийняте рішення внести певні корективи і до самого твору. Цьогоріч дебютну головну роль зіграв учень Калуського ліцею ім. Дмитра Бахматюка Олександр Заліський.
«Ми використали прийом синхробуфонади, тобто частина тексту записана з фонограмою із додаванням звукових ефектів і нового музичного оформлення. Також деякі сцени зіграні із живим звуком та голосом» — зазначив калуський режисер
Цю виставу вже неодноразово показували актори калуського театру і у селах Калуського району для дітей-переселенців. Враження були завжди надзвичайно зворушливі, каже Дмитро Карачун.
«Ви знаєте такого теплого прийому я не бачив за всі роки своєї творчої діяльності. Звісно, були вистави, коли люди тепло сприймали, а тут настільки з теплотою і вдячністю приймали…Потім підходили дітки з мамами і обіймали нас. Мої актриси не могли стримати сліз від щирості і приємності»
Цього разу діти-переселенці із Харкова, Бучі, Краматорська, Сум також прийшли переглянути виставу. Незважаючи на те, що діти приїхали з територій, де тривали важкі бойові дії під час перегляду «Піноккіо» можна було побачити їхні усмішки і веселий погляд.
Начальниця управління культури, національностей та релігій Любов Джуган зазначила, що такі творчі заходи дуже важливо проводити в цей нелегкий час.
«Незважаючи на дуже складну ситуацію в Україні хочу наголосити, що творчі працівники культури є воїнами, але наше нашою зброєю є слово. Тому словом творчістю, піснею, хореографією ми здобуваємо свою перемогу».
Додамо, що глядачі могли залишити добровільні внески. Всі виручені кошти передадуть на потреби ЗСУ
