Сім'я Мінакових із дитиною місяць прожила у вологому підвалі, у якому тиждень не було світла. Тут жила ще сотня людей Коли стало зовсім нестерпно, взяли у руки карту і вирішили їхати в Івано-Франківську область. Ані знайомих, ані родичів, ані друзів сім'я не мала. Приїхавши на вокзал, таксисти порекомендували Калуш, похваливши місцевий пологовий будинок. Це і стало визначальним критерієм у виборі прихистку. Однак житло у Калуші так і не вдалося знайти.Сільський староста Тарас Кушлик знайшов житло у селі Пійло Калуського району
У інтерв'ю "Вікнам" 30-річна Анна Мінакова розповіла, що з 2014 року Мар'їнка на Донеччині страждає від бойових дій, адже межує із невизнаною ДНР, тож чекати вибуху можна у будь-яку хвилину. Однак упродовж останніх років у місті було тихо: старша дочка Регіна спокійно ходила у дитячий садок, а жінка їздила на роботу у Курахівську міську лікарню, де працювала бухгалтером. В один момент сім'я звикла до відносно спокійного життя і навіть почала думати про народження другої дитини. Так і сталося: жінка завагітніла. Тоді б ніколи не подумала, що їй доветься пережити справжнє пекло.
Після повномасштабного військового вторгнення росії в Україну сім'я місяць прожила у вологому підвалі, у якому тиждень не було світла.
"У нас не було можливості вийти і подихати, адже обстріли були такі, що горіли хати. І могло влучити у будь-який час у будь-яке місце. І я дуже боялася", — розповідає Анна.
Коли стало зовсім важко, жінка на восьмому місяці вагітності вирішила поїхати на Івано-Франківщину. В дорозі були два дні. Приїхавши на Прикарпаття, місцеві таксисти порекомендували Калуш, адже тут хороший пологовий будинок. Проте житла у місті не знайшли, відтак — відчули відчай і безпорадність.
"Ми просиділи на лавочці 3 години і просто плакали. Усі номери були зайняті", — розповідає Анна.
Урешті, у Голині сільський староста Тарас Кушлик знайшов житло у Пійлі. Особисто відремонтував ванну кімнату, придбав унітаз, бойлер і раковину. В свою чергу господиня Галина з розумінням віднеслася і прихистила, за що сім'я Мінакових дуже вдячна. Дочка Регіна потоваришувала з місцевими дітьми, тож стало спокійніше.
Згодом настав час і народжувати. Породілля приїхала у Калуський половий будинок, де на світ з'явилася дочка Рената вагою 3280 г. Жінка дуже задоволена відношенням лікарів, проте зізнається, що насторожували повітряні тривоги. Однак, на щастя, все обійшлося.
Анна мріє, що все ж повернеться у мирну Мар'їнку, де знову зажевріє життя. Однак розуміє, що у найближчі місяці і навіть роки цього не буде, адже зовсім немає умов для життя: місто практично зрівняли з землею, розповідає Анна:
"У нас немає магазинів, світла, ні адміністрації, ні сіл, ані садків. Треба на це час. Ми приїдемо в школу. А яка школа? Садок розбитий, вікон немає, одна цегла. І це ще не кінець…".
Жителька Мар'їнки зізнається, що практично всі мешканці покинули місто. З її знайомих залишився лише один сусід на всю вулицю. А цієї вночі містечко знову бомбили фосфорними бомбами.
"Обстріляли знову. Все так палало. Казали, що нічого не було видно", — каже Анна.
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор