Уже завтра, 10 травня, Stefania прозвучить у першому півфіналі Євробачення-2022 Пробну версію пісні музикант записав на студії звукозапису братів Метеньківих у Калуші. Про шкільні роки Олега Псюка, яким його згадують однокласники та як змінювалася його творчість, розповіло "Суспільне".
Уперше Олег Псюк дебютував на сцені у школі у Калуші, де навчався дев'ять років.
"На цій невеличкій сцені у нас проходили перші спроби Олега як артиста. Певна річ, що він не солював у той час, виступав разом з нами всіма в ансамблі "Веселі нотки". Олег проявляв себе цікаво, по-своєму. У нього завжди було своє бачення, як він має сказати", — пригадує класна керівниця фронтмена "Kalush Orchestra", вчителька музики Ліна Панченко.
За її словами, клас, у якому вчився музикант, був дружним. Стосовно музики хлопець мав свою думку міг і посперечатися.
"Я щодо свого предмета можу сказати, що щось він любив, за чимось спостерігав, у чомусь у нас були суперечки. Талановиті люди — вони такі і є. Вони все пропускають, що їм цікаво, крізь себе", — каже Ліна Панченко.
Напередодні Євробачення у школу прийшли й однокласники музиканта. Серед них — Андрій Лебеда. Хлопець сидів разом за партою з Олегом. Пригадує, як часом бешкетували.
"Пробували зривати уроки. Ми сиділи позаду, а спереду — Наталя, то часом за коси її смикали", — розповідає Андрій.
Пісні Олег Псюк писав ще у сьомому класі, пригадує однокласниця Наталя Костів. Тексти про шкільне життя складав під час уроків, а на перервах презентував друзям.
"Ми були всі дружні. Бувало, що сварилися, билися, але все одно ми дружили й підтримували одне одного. А ще іноді хлопці списували уроки", — каже Наталя.
Вона досі спілкується з Олегом та збирається в Італію, щоб підтримати його на Євробаченні.
"Він зовсім не змінився. Як у більшості зірок буває "зіркова хвороба", то в нього цього немає. Він як був простим, таким і залишився. Я думаю, що і не зміниться", — вважає однокласниця.
Свій перший гурт "2poverX" Олег створив у 9 класі разом із трьома шкільними друзями. Серед них був Ігор Пукіш.
"Ми тоді шукали "халявні" біти. Щось начитували, пробували записувати вдома на найдешевший мікрофон, на який ми ставили поп-фільтр з колготок жіночих. І будь-якими методами, навіть диктофоном могли записувати", — говорить Ігор Пукіш.
Музиканти-початківці тоді відкладали гроші та поступово покращували обладнання для студії звукозапису.
"Олег, до речі, був дуже працьовитий. Я тоді ще не знав, що таке праця. Він вже ходив на фабрику. Також батькові допомагав. І до того ж ще займався музикою", — розповідає хлопець.
Олег Псюк був фанатом Емінема, каже товариш. Ігор пригадує, як разом з музикантами вони святкували день народження репера. Загалом Їхній гурт проіснував приблизно чотири роки.
"Мені здається, можливо, маленька частинка почерпнута саме звідти – ця його швидка читка. І ще він додав своє – українські мотиви, сопілка, все те, що він придумав – це дуже круто. Це — як етнокод, етнореп український", — каже Ігор Пукіш.
Демоверсії пісень гурту "Калуш" Олег Псюк записував у домашній студії братів Петра і Павла Метеньківих. Хлопці розповідають, що й самі займаються музикою та беруть приклад з артиста-земляка.
"Олег дав такий великий поштовх, щоб, по-перше, писати українською. По-друге, не зупинятися. І показав, що простий хлопець з міста, якого майже ніхто не знає, може досягнути таких вершин", — розповідає Петро Метенька.
Брат Павло продовжує, що для них це — мотивація також працювати над собою та рухатися далі.
Хлопці кажуть, що у їхній студії Олег Псюк записував і пробний варіант частини пісні "Стефанія", з якою цьогоріч "Kalush Orchestra" виступить на сцені Євробачення. Тоді вони ще не знали, що цю пісню виконуватимуть під час національного відбору на Євробачення.
"Ми взагалі побачили, що це для Євробачення лише тоді, коли Павло відкрив проєкт уже після запису і сам трек був підписаний Eurovision", — розповідає Петро Метенька.
Від початкового варіанту пісня дещо змінилася. Проте, вважають музиканти, вона стала ще кращою.
"У плані тексту несуттєво відрізнялася, але коли ми вже почули реальний варіант, який представлятиме на Євробаченні — це було надто потужно. Мурашки по шкірі не пам’ятаю, скільки часу були", — каже Павло Метенька.
Калушани вболівають за земляків та бажають перемоги.
