Вистава приурочена перепохованню Кобзаря на Чернечій горі у Каневі Прем'єра відбудеться сьогодні, 22 травня, о 16:00 на сцені палацу культури "Юність", інформують "Вікна".
Авторка вистави "Шевченко. Л або Н" — Ольга Анненко, режисер-постановник — Дмитро Карачун, художник — Тетяна Яніцька.
У головних ролях — актори театру "Силентіум" — Ілона Яріш та Андрій Суслик.
"Мій Тарас Шевченко в Калуші!Я не зможу прийти, але ви, хто неподалік і має таку можливість, прийдіть, будь ласка!Там буде мій текст і ми з вами наче зустрінемося... Бо в тексті багато Шевченка, а ще більш мене.Там про долю і пісок, про кохання або ненависть, а ще про нашу, загальноукраїнську долю.І це не буде нудно, я обіцяю!Хто зможе, прийдіть, будь ласка. Це буде нашою зустріччю", — закликала калушан авторка вистави Ольга Анненко.
Перепоховання Тараса Шевченка відбулося 10(22) травня 1861 року на Чернечій горі у Каневі.
Упроддовж трьох днів після смерті тіло Тараса Шевченка перебувало у церкві Академії мистецтв. Труну з тілом поета на Смоленське кладовище Санкт-Петербурга несли студенти.
26 квітня (8 травня) 1861 року домовину викопали, перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу і залізницею перевезли до Москви.
Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней з воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.
У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати його в Києві. Та Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про "тихе пристанище і спокій коло Канева".
8 (20 травня) 1861 року на пароплаві "Кременчук" останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі. Брати Т. Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета, зумів відстояти виконання останньої волі Тараса. 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
"Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому", — згадував Григорій Честахівський.
