Видобуток харчової солі на заході Україні із закинутих родовищ можна відновити навіть зараз, кажуть науковці У 2023 році "Ніохіму" має виповнитися сто років, каже заступник директора інституту Євген Щастливець. Наразі в науковій установі в Харкові через численні обстріли російських військ — вибиті вікна та двері, пише "Суспільне".
Підвісна стеля також не вціліла. Поблизу "Ніохіму" — вирва від влучання ракети "Калібр" 23 березня.
"Звісно, люди в таких умовах працювати не могли, але у нас існувала філія в Калуші — колишній інститут галургії, який на той час вже був нашою складовою і називався "Лабораторія галургії". І прийняли рішення здійснити евакуацію на захід", — розповідає Євген Щастливець.
У Калуші працівники прибрали захаращені приміщення від сміття. До однієї кімнати позносили старі меблі. Обладнали декілька робочих місць, де працюють евакуйовані працівники з Харкова.
"Трішки не те, як було в нашому офісі в Харкові. Але працювати є де. Не жаліємося", — каже інженер першої категорії "Ніохіму" Євген Ковальов.
Харківський інститут основної хімії має багато міжнародних проєктів, каже Євген Щастливець. Аби ефективно продовжити роботу після евакуації, у Калуші встановили комп’ютери для дистанційної роботи. Віддалено зараз працюють 200 людей. Більшість залишилася у Харкові, але деякі працюють з Франції, Голландії, Польщі.
З 1967 року у приміщенні працює лабораторія колишнього інституту галургії. Зараз у ній досліджують видобуток солі з природних джерел Прикарпаття, каже головний спеціаліст "Ніохіму" Іван Костів.
"Є багато невеликих природних джерел в Косівському, Калуському районах, в Рожнятівській громаді, на Львівщині. Але вони — малої потужності. Там промислове обладнання ставити нераціонально. Тому ми розробляємо варіант із виварюванням солі за допомогою природних джерел енергії", — пояснює Іван Костів.
Зараз в Україні видобуток солі припинився через бойові дії, каже Євген Щастливець. Тому, імовірно, сіль експортуватимуть з-за кордону. За його словами, видобуток харчової солі на заході Україні із закинутих родовищ можна відновити навіть зараз. За рік-два це виробництво повинно повністю окупитися, вважає Євген Щастливець.
"Займаємося питанням відновлення традиційного для цього регіону виробництва — саме видобутку харчової солі. Можна вирішити частково саме ті питання техногенної небезпеки, які вже зараз існують. Тобто частину тих розсолів, які можуть хлинути у місцеві річки, можна вже почати використовувати для видобутку солі", — розповідає заступник директора інституту Євген Щастливець.