Ілюстроване фото. Дослідження проводилось на мишах. Результати опубліковані в журналі Cell Systems, інформує сайт "Наука".
Вік людини можна рахувати багатьма способами. Наприклад, як пройдений від народження час, або за зношеністю самого організму. Утім, якщо дивитися в меншому масштабі, окремі органи та навіть клітини виявляться різні за віком. Так, епітелій кишківника оновлюється кожні кілька днів, а нейрони можуть жити стільки ж, скільки сама людина.
Печінка — дуже активний орган, і щоб підтримувати на належному рівні метаболічну активність, вона має чудову здатність до регенерації при пошкодженнях. Однак незрозуміло, на якому рівні звичайно оновлюються її гепатоцити — основні клітини печінки. Досліди на мишах дали суперечливі результати, і тим менше ясно, яка ситуація у людини, що живе в десятки разів довше за мишей. Це спонукало групу науковців із Центру регенеративної медицини в Дрездені дослідити питання.
У пошуках відповідей науковці дослідили зразки печінки від пацієнтів віком 20-84 роки. Вік тканин та клітин визначали за кількістю в них ізотопів вуглецю С14 та аналізу результатів з використанням математичного моделювання.
Дослідники дійшли висновку, що не важливо, скільки прожила сама людина, її печінка залишається завжди молодою. Так, більшість її гепатоцитів оновлюються щорічно і загалом орган не буває старішим за три роки (у середньому має 2,7 року в молодих людей і 2,9 року в літніх). Утім, ж і винятки. Клітини, які містять понад дві копії хромосом (хоч і нечисленні, але кількість яких зростає з віком), можуть жити й десяток років. Можливо, це захисний механізм, який перешкоджає накопиченню зайвих мутацій при поділах клітини. Але також не виключено, що накопичення цих клітин робить орган сприйнятливішим до хронічних та вікових захворювань, що слід дослідити у наступних дослідженнях.