До калушан навідався ветеран АТО Володимир Безрукий разом із побратимами з батальйону Шейха Мансура Як повідомив «Вікнам» Олександр Коваль, у складі їхнього підрозділу — переважно калушани. Чимало з них раніше не мали досвіду бойових дій.
«Усі вже призвичаїлися, адаптувалися, навчилися розрізняти вибухи. У нас вже був обстріл, тож хлопці пройшли бойове хрещення. Усі — Збройні Сили України, тероброна, добробати — хороші хлопці, справжні патріоти, мотивовані і заряджені на перемогу», — зазначив військовий.
За словами Олександра Коваля, нещодавно до їхнього підрозділу навідувався калуський ветеран АТО, Почесний громадянин Калуша Володимир Безрукий разом зі своїми побратимами з батальйону Шейха Мансура.
«Це справжні чеченці, які сповідують свою релігію, але змушені були покинути батьківщину і перебратися в Україну. Зараз вони воюють за Україну і знають — після того, як наші Збройні Сили України знищать окупантів, то Ічкерія стане вільною. Командир батальйону Мансур — легендарна особистість і великий воїн. Він був ув’язнений в таборах, витримав тортури, але вистояв і зараз воює разом з нами. У батальйоні воюють й українці, і чеченці — це дуже потужні, дисципліновані і вмілі воїни. Вони дуже культурні і ввічливі: не чув від них жодного лайливого слова, вміють і слухати, і говорити правильні речі, також чистоплотні. Це люди, які чітко розуміють, за що б’ються, — перемогти Росію, здолати Путіна- Кадирова і здобути свободу для свого народу на своїй землі», — поділився своїми враженнями від спілкування з чеченськими воїнами Олександр Коваль.
Теперішня війна є зовсім іншою за ту, яка розпочалася у 2014 році. Тоді, каже калушанин, лінія фронту була меншою, а сутички з ворогом були більш локальними та практично не застосовували зброю дальнього ураження. Зараз такі ближні бої проходить лише в окремих точках, наприклад, у Сєвєродонецьку, а воюють в основному далекобійними артилерією і ракетними установками. Так що ворога здебільшого не бачиш.
Не нарікають наші тероборонівці і на умови.
«Харчують нас добре. Збройні Сили України всім забезпечені. Крім того, на картку поступає зарплата. Ми — на другій лінії оброни, і все, що потрібно, можна собі купити. Одним словом, про нас дбають і є всі можливості подбати про себе також. Відчуваємо також постійну підтримку волонтерів, зокрема, калуських», — розповів Олександр Коваль.
Калушанин також відзначив і зміну у настроях місцевих людей. У 2014 році чимало виступали за Росію, зараз — практично усі за Україну. До українських воїнів ставляться з повагою та щиро підтримують.
«Приємно вражений. Не чую російської мови. У селах місцеві розмовляють українською. З суржиком, але українською», — поділився військовий.
За його словами, калушани на війні налаштовані лише на перемогу, вірять у її неминучість і готові повертатися додому лише після того як проженуть окупанта з української землі. А калушанам Олександр Коваль радить набратися терпіння, припинити паніку і робити все можливе для перемоги.