Попри те, що ця рота потрапила на передову, будучи однією з найменш підготовлених, все одно змогла показати неймовірний результат на бойових позиціях, пише "ГК".
Ще донедавна вони були викладачами, комірниками, бізнесменами, будівельниками, а тепер чудово вправляються зі зброєю, вміють робити глибокі окопи і накривати бліндажі, й головне – стали справжніми воїнами.
Перші два місяці після повномасштабного вторгнення добровольці 3-ї роти перебували в Івано-Франківську, їх розкинули охороняти стратегічно важливі об’єкти.
«До речі, саме тому ця рота була одна з найменш підготовлених до бойових завдань – хлопці фактично постійно стояли в нарядах, просто не мали часу на тренування», – пояснює «морпіх» і адвокат Сергій Галкін, який після повномасштабного вторгнення одразу став волонтером-інструктором, оскільки знятий з військового обліку за станом здоров’я.
Сергій навчав бойовій підготовці добровольців івано-франківської тероборони і тренував резервістів.
Саме він робив вишкіл для хлопців з 3-ї роти, коли її в повному складі перекинули на першу лінію оборони в районі Донецької області. Там бійці виконували задачі для підтримки та прикриття передових підрозділів ЗСУ.
«На підготовку цієї роти до бойових завдань дали лише кілька днів, – розповідає Сергій Галкін. –Це геть мало. Коли потрапили на позиції, їм було дуже страшно, хоча намагалися не показувати цього. Але це нормально – вони ж ніколи в житті не стикалися з війною, вчилися на ходу. Фактично ці хлопці були зовсім не готові до безпосереднього зіткнення з ворогом».
Потім 3-я рота вибула в Запорізьку область уже на нульові позиції, де разом з десантниками героїчно відбивали атаку російських військ. Три тижні бійці перебували в пеклі – під постійними артобстрілами окупантів. На жаль, є один загиблий.
Проте сила волі, хоробрість і незламність духу не дали прорватися ворогу. Воїни гідно виконали поставлені завдання.
«Ще раз наголошую: 3-ю роту тероборони сформували з людей, які взагалі ніколи не мали ніякого стосунку до військової справи, — каже Сергій Галкін. — І вони гідно змогли встояти на «нулі». Всі військові були шоковані цією звитягою. Командири приїжджали – хвалили, дякували. Хлопці – насправді великі молодці: не втекли, не скаржилися, а прийняли виклик. Це єдина рота з 102-ї бригади, яка стала бойовою».
Наразі бійці 3-ї роти повернулися в пункт постійної дислокації батальйону в Запорізькій області, їм дали трохи часу на відпочинок. Далі — знову до служби.