На відкритті пам'ятника кобзареві Тарасові Силенку. Фото: Леся Островська/Facebook Син кобзаря Святослав Силенко висловив подяку, зокрема, й автору пам'ятника — калуському скульптору Ігореві Семаку:
"Вдячний Роману Ковалю за ініціативу та організацію і кожному, хто долучився фінансово. Особлива подяка Ігору Семаку, який створив цей пам’ятник. Радий, що мав нагоду познайомитися з ним, бо це геніальна і дуже скромна людина, у спілкуванні з якою розумієш, що саме таке поєднання душі та таланту може народжувати Вічне".
Син кобзаря заграв батькову пісню на відкритті пам'ятника:
Довідка. Тарас Силенко (29 грудня 1972, Київ — 22 червня 2021, Київ) — кобзар, заслужений артист України.
1989—1992 — навчався в студії на підготовці акторських кадрів при Державній (тепер Національній) капелі бандуристів (педагоги Григорій Верета та Віктор Мокренко). 1996 р. закінчив Київський інститут культури, під час з навчання працював у Стрітівській кобзарській школі, Київському театрі «Берегиня», кобзарював. Дійсний член Всеукраїнської спілки кобзарів, де працював референтом. Член Історичного клубу «Холодний Яр».
Концертував майже у всіх областях України, а також у Росії, Польщі, Чехії, Словаччині, Австрії, Німеччині, Франції, Румунії, Литві, Латвії. Добре освоїв техніку гри не тільки на академічній (хроматичній), але й на старосвітській (діатонічній) бандурах. Виступав і на сценах, і на вулицях. Підтримував зв'язок з кобзарським цехом.