2020 року керуючий Коломийською єпархією ПЦУ Юліан висвятив Михайла Гергелюка на духовного проводиря гуцулів На 52-у році життя загинув старший сержант Збройних сил України з Прикарпаття Микола Вервега, йдеться на Facebook-сторінці Яремчанської міської ради.
Перестало битися серце нашого відважного воїна, Миколи Вервеги з Микуличина, який з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну воював на передовій у розвідувальному підрозділі.
Микола Вервега — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року. У 2015 році за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного сувернітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-московської війни нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Микола Вервега пройшов Майдан і відразу рушив на схід захищати Україну від московських загарбників. Після отриманих на фронті травм та лікування очолював "Яремчанську спілку інвалідів АТО".
У 2022 році він був в числі перших, хто добровольцем пішов захищати свою Батьківщину. На рахунку Миколи — безліч героїчних вчинків під час несення військової служби.
За другом Миколою гірко сумують: мама, кохана дружина, улюблена донька, маленький онук, сестра, брат, зять, племінники, рідні, близькі, побратими, друзі та сусіди.
19 червня Верховинщину вдосвіта огорнула жахлива вість про загибель на війні Михайла Гергелюка з Верхнього Ясенова, якому у вересні мало виповнитися 30 років. Справжнього Воїна-захисника на війну Україна покликала у 2014-му. Воював у складі батальйону "Донбас". З початком рашистської навали 24 лютого Михайло вступив у лави тероборони, згодом одним із першим став на захист цілісності держави. Був командиром мінометного розрахунку. Фатальний випадок підстеріг Михайла під час виконання бойового завдання, повідомив Роман Клим із "Верховинських вістей".
29 листопада 2020 року керуючий Коломийською єпархією ПЦУ Юліан висвятив Михайла Гергелюка на духовного проводиря гуцулів. Він, разом із батьком Михайлом, співслужив у храмі Пресвятої Тройці Верховинського благочиння у Верхньому Ясенові. Був отцем-калеланом, проповідуючи Боже слово і прохаючи Господнього заступництва спільно з нашими захисниками спочатку у теробороні, а відтак — вже на фронті.
Покійний займався волонтерством, був твердим, цілеспрямованим, нереальним мотиватором для вірян і оборонців, і, водночас, щирою й доброю людиною.
"…Невимовний смуток змішався з теплим червневим повітрям гір. Туга за Михайлом стискає серце, скріпює з Михайловими батьками — Тамарою і Михайлом — благання до Небес і гартує свинець. Спи спокійно, Герою! Обов’язково зустрінемось у день перемоги над ордою", — йдеться у дописі.