Тетяна Зез за фотографією Степана Бандери у вишиванці відтворила орнамент його сорочки Переселенка з Донецька Тетяна Зез за фотографією Степана Бандери у вишиванці відтворила орнамент його сорочки. Разом із засновницею Дня вишиванки та благодійним фондом вони створили ініціативу з продажу бандерівських вишиванок, а за отримані гроші купили бронежилети для українських захисників. Проект мав такий неймовірний успіх, що майстрині вже працюють над його продовженням, пише zahid.net.
Тетяна Зез є засновницею проекту «Вишивка в одязі видатних українців». За збереженими у музеях зразками одягу української інтелігенції минулих століть Тетяна відтворює копії вишиванок Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Марії Заньковецької, Максима Рильського, Михайла Старицького, Павла Полуботка, історика Дмитра Яворницького.
35 бронежилетів за 100 вишиванок Бандери
Вишиванка Степана Бандери – це вже 30 відтворена сорочка. І її вперше вишили за фотографією. Орнамент вишивки взяли з фото, яке зберігається в музеї родини Бандерів у Стрию.
«Фотографія відома, є в інтернеті в поганій якості, але ніхто на неї не звертав уваги. Директорка київського музею Рильського Вікторії Колесник під час війни евакуювалася в Стрий і звернула увагу на це фото, зателефонувала мені: тут є робота, приїжджай», – розповіла Тетяна Зез.
Дослідниці віднайшли ідентичні орнаменти вишиванок відповідного часу і регіону.
«Це Жидачівщина. Ми передивилися багато сорочок в Новому Роздолі. Вишивальниця Леся Демчук накидала ідентичні схеми сорочок, які могли бути. Ми виводили цю схему, спираючись на цей вишитий матеріал. У нас 3-4 листи схем», – розповідає дослідниця вишивки.
Вишиту руками майстрині Ольги Лелик сорочку Степана Бандери презентували цього року до Всесвітнього дня вишиванки у Чернівцях.
Засновниця ГО «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк спільно з благодійним фондом «Коло» вирішили пошити 100 вишиванок Бандери на продаж, а за них купити бронежилети захисникам. За схемою і викрійкою моделі Тетяни Зез розробили комп’ютерну програму для машинної вишивки.
«На запит благодійного фонду "Коло" за 3 дні запустили виробництво лімітованої серії у 100 сорочок, за 2 тижні закрили продаж, і за ці кошти фонд придбав 35 бронежилетів. Наразі надходить ще багато запитів, але лімітована серія є лімітована серія. Втім, ми з Тетяною Зез дещо вигадали», – пояснила засновниця та голова оргкомітету ГО «Всесвітній день вишиванки» Леся Воронюк.
Бандерівська сорочка коштувала 5000 грн і мала шалений успіх. Майстрині ледве встигали їх відшивати. Лише 27 червня дошили останню замовлену сорочку. Тому вже почали роботу над другою серією.
«Ми хотіли купити 50 броніків. Але нам трохи не вистачило грошей. Тому ми будемо продовжувати проект, але розвивати цю ідею творчо. Не просто повторимо, а додамо фантазії. Хоча вишивка Бандери залишиться», – пояснила Тетяна Зез.
«Наша еліта себе ідентифікувала завдяки цьому одягу»
Тетяна Зез – музикантка за освітою, у 2014 році вона переїхала з Донецька до Києва, а повномасштабна війна змусила жінку разом з сім’єю знову поміняти місце проживання. Тепер вона живе у Львові, де продовжує своє захоплення вишиванням, цікавитись яким почала ще у Донецьку.
«Вишивати я почала на знак протесту, коли Янукович прийшов до влади. Я вважала, що не можна наших донецьких пускати до влади. Хотіла подарувати чоловікові сорочку, але вирішила сама її вишити. При бібліотеці був вишивальний гурток, я почала там вчитися», – згадує Тетяна Зез.
Спочатку жінка захопилася старовинними сорочками і етнографічною вишивкою. А згодом виник проект «Вишивка в одязі видатних українців».
Для кожної сорочки Тетяна Зез вибирає амбасадора, який її презентує. Це зазвичай відомі люди, політики, представники тих самих професій, чию вишиванку вони купили. Наприклад, проект починався з сорочки композитора Миколи Лисенка – її презентував лідер гурту Kozak System Іван Леньо. Режисер Ахтем Сеітаблаєв представляв вишиванку засновника першого українського театру Михайла Старицького. Артистка Ірма Вітовська була в образі Марії Заньковецької. Сорочку Шевченка, оригінал якої є в київському музеї-садибі Шевченка, Тетяна подарувала своєму земляку і першому амбасадору проекту, політв’язню з Донецька Ігорю Козловському. За сорочкою люди запам’ятовують і музеї, вважає Тетяна.
«Ми співпрацюємо з музеями, які впускають нас у фонди – вже 11 таких музеїв є. Беремо ті речі, які лишилися після відомих людей і показуємо шо такі речі є, що наша еліта себе ідентифікувала завдяки цьому одягу. Коли треба було демонструвати свою належність до нації, вони вдягали ці вишиванки», – пояснює ідею проекту Тетяна Зез.
Схеми всіх вишиванок майстриня поширює на друкованих листівках, і при бажанні кожен може вишити їх сам.
«Це іменні сорочки. І музейні експонати належать музеям. Нас вони впускають у фонди, і ми подаємо це як просвітницький проект. Робимо схеми, але не можемо комерційно використовувати їх. Тому промислове виробництво не розглядаємо. Але якщо є охочі мати копію такої вишиванки, ми відшиваємо її на замовлення вручну», – каже Тетяна Зез.
Охочі купити копію вишиванки відомих українців можуть замовити її в ZETA atelier. Від початку війни ательє шило ноші, рпс-ки (ремінно-плечові системи) для військових, а зараз повернулися до сорочок. Вже у найближчу суботу у Львові презентують комірці родини Косачів з Колодяжного – Олени Пчілки, Лесі Українки, Ізидори Косач.
