Купатися чи не купатися в озері — приватна справа, — резюмує Калуська міська рада За інформацією керівництва ТОВ "Оріана-Еко", технічна водойма не облікована і в товариства на балансі не перебуває, хоча розміщена на земельній ділянці, яку товариство орендує в АТ "Оріана", інформує Калуська міська рада.
Хто є ініціатором встановлення інформаційних щитів, у "Оріана-Еко" не знають. До товариства з цим питанням ніхто не звертався.
До управління з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, яке, зокрема, відповідальне за екологічний напрямок в громаді, ніхто за порадою чи консультацією з приводу безпечності водойми не звертався.Директорка КП "Міський інформаційний центр" Тетяна Кригануца, у свою чергу, пояснила, що клопотань щодо дозволу на розміщення вже згаданих конструкцій теж не надходило. Але й встановлення таких інформаційних щитів — не компетенція міської ради чи виконкому, оскільки це не комерційна реклама, ідеться в офіційній інформації міської влади.
Коли ситуація набула розголосу, cтало відомо, хто безпосередній учасник встановлення вказівника "Сенівське солене озеро". Ним виявився активіст Валерій Паньків, який зі своїми однодумцями задумали таким чином привернути увагу до цього, на їхню думку, унікального озера. Валерій каже, що вже 14 років поспіль разом з небайдужими людьми прибирають навколо водойми, окультурюють береги. На жаль, цього ніхто особливо й не помічав. Встановлені інформаційні щити мали б заохотити людей користуватися озером для відпочинку й оздоровлення, припускає міська влада.
Валерій Паньків стверджує також, що за хімічним складом, про що й написано на одному зі щитів, вода є корисною для профілактики багатьох захворювань. При цьому все ж радить консультуватися з лікарем, бо фахівці стверджують, що сеанс занурення в озеро не має перевищувати 20 хвилин. У кожному випадку має бути індивідуальний підхід.
"Ще Валерій Паньків запевнив, що ніяких комерційних планів у громадських активістів нема й не могло бути. Але хотілося б їм, щоб власне і тут відбувався розвиток задля громади.
Ось така історія. А висновки хай кожен зробить сам. І купатися чи не купатися в озері — теж приватна справа", — резюмує Калуська міська рада.
В інформації на встановленому щиті прямо рекламують лікувальні властивості води у штучній водоймі.
Хто проводить цей аналіз, з якою періодичністю і якими є останні результати — невідомо. Нагадаємо, у 2017 році на замовлення Калуської міської ради дослідження проб води з шламонакопичувача проводив Аналітичний центр науково-дослідної установи "Український науково-дослідний інститут екологічних проблем" (м. Харків). Результати хімічного аналізу проб води, зокрема, на вміст важких металів та інших забруднюючих речовин, тоді показали несуттєвий, у межах гранично допустимих концентрацій рівень забруднення. Перевищення допустимими концентрацій зафіксували лише по бромідах, причому суттєве: у 64,3 і 79,7 разів (на шламонкопичучвачі відбирали дві проби). Броміди посилюють процеси гальмування у корі головного мозку, зменшують м'язовий тонус, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень.
Як повідомили начальниця відділу Калуського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Ірина Нітух, такі місця обліковуються, встановлюють їхні межі, а фахівці служби виконують моніторинг за безпечністю води для купання людей. За словами Ірини Нітух, шламонкопичувач не перебуває на обліку як місце для відпочинку, тож жодні дослідження води Держпродспоживсслужба тут не проводить і стан водойми не контролює.
