Поховали Станіслава Сеника 6 липня у його рідному селі Кропивнику З ранніх літ Станіслав гартував свій характер, як хоробрий воїн. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, навчався у Харківській юридичній академії, інформує Калуська міська рада.
Відстоював територіальну цілісність своєї Батьківщини з самого початку вторгнення Росії. Добровольцем пішов і на війну з московським агресором.
Як повідомляли "Вікна", під час мінометного обстрілу у Миколаївській області 2 липня телефоніст-лінійний наглядач відділення зв’язку взводу управління мінометної батареї Станіслав Сеник отримав проникаюче осколкове поранення. Військовий родом із Кропивника помер внаслідок мінно-вибухової рани, несумісної з життям.
Станіслав Сеник назавжди залишиться мужнім 30-річним захисником своєї держави. 22 липня Герою мало виповнитися тридцять один рік.
У скорботі залишилися дружина, бабусі та сестра.
Поховали Станіслава Сеника 6 липня у його рідному селі Кропивнику.
Раніше Калущина попрощалася із захисниками України Володимиром Кушликом, Ігорем Чошком, Василем Цюпером, Ігорем Ладовським, Леонідом і Романом Бутусіними, Віталієм Романишиним, Мар'яном Бігуном, Миколою Голіковим, Романом Мердухом, Зіновієм Кінашем, Андрієм Рендзяком, Віталієм Самсоненком, Володимиром Паньківим, Віктором Паньківим, Василем Дрогомирецьким, Андрієм Приставським, Дмитром Цупою, Валерієм Соколом.
