— Повномасштабне вторгнення я очікувала ще з 2014 року, — розповіла акторка в інтерв’ю журналу «Телегід». — Особливо гостро — з кінця 2021-го — початку 2022-го. Думала, що все станеться 23 лютого, в День радянської армії. Тоді росіяни могли розпочати наступ, щоб 9 травня, як це вже й підтверджують, святкувати визначну перемогу. А до 30 грудня 2022 року відтворити свій так званий другий Радянський Союз. Напередодні я навіть пройшла одноденні курси в «Жіночій варті» «Військові дії у містах». Але до війни можна готуватися, та все одно ніколи не бути готовим. Єдині, хто могли бути цілковито підготовлені — волонтери та військові, які з 2014 року були на «передку». Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми з родиною знаходилися в Києві. Три дні в мене був шок. Треба було його пережити, щоб зрозуміти, що робити далі.
Зрештою, разом із сином вона евакуюваласяз Києва у західну частину України, а віднедавна — стала акторкою Івано-Франківського національного музично-драматичного театру імені Івана Франка. Виїжджаючи, Ірма Вітовська прихопила й дорогі серцю речі.
— Одна з таких — розстріляний «Кобзар» з Попасної. Звичайний «Кобзар», який окупанти в 2014 році просто поставили й прошили кулями. Цінний екземпляр, який важливо зберегти для майбутніх поколінь. Для мене в ньому — ставлення окупантів до України, — зізнається акторка. — Це дуже нагадує сцену з «Між двох сил» Винниченка, коли портрет Шевченка проштрикнули штиком. Багато подібних реліквій у нас є, і хочеться показати їх нащадкам, тому це перше, що евакуювалося з Києва разом з нами.