Діалог із письменниками відбувся завдяки проєкту Українського ПЕН Особливість проєкту полягає у тому, що відомі літератори приїжджають не у великі, а у малі містечка, де публіка чекає сучасних майстрів слова. Тому такі зустрічі сприяють підвищенню престижу читання та знайомлять мешканців українських міст із новою сучасною літературою та включенню їх у спільне з великими містами культурне поле, інформують "Вікна".
Вахтанг Кебуладзе зазначив, що, занурившись у своє дитинство зрозумів, що у нього не було образу письменника і немає дотепер. Проте читання завжди було наркотичним процесом.
«Я був заручником текстів. І може здійснив у дитинстві те, що Алан Барт назвав «Смерть автора». Я крізь тексти не бачив автора, я так був захоплений цими оповідками, наративами, сюжетами, що автор до мене не проявляв. Якби сказали, шо я письменник, то я б сказав, що так, я пишу, але і я читаю. Мені здається, що це процес, який важко розрізнити. Тобто де закінчується процес читання і починається процес письма».
Довідка. Вахтанґ Кебуладзе — філософ, письменник, публіцист, перекладач, музикант (член музичного гурту «Джин»). Виріс у Києві, та має грузинське і грецьке коріння. Член Українського ПЕН. Викладає в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Автор книжки есеїстики «Чарунки долі» та двох книжок про феноменологію. Перекладав Фридриха Ніцше, Едмунда Гусерля та інших німецьких філософів.
Співзасновниця видавництва «Старий Лев» Мар'яна Савка розповіла, що перша зустріч з письменником була у середніх класах. Пригадує, що тоді це був досить популярний на той момент письменник Володимир Вихрущ. Справді з самого дитинства майбутня письменниця і видавчиня з пошаною відносилася до книги. Улюбленим видавництвом було «Веселка», яке мало яскраві та гарні ілюстрації. Проте зізнається, що все ж був момент, коли вона у дитинстві все ж умудрилася «підмалювати» очі Тарасу Шевченку в книзі «Тарасові шляхи». Проте вважає, що як майбутній видавець просто хотіла увиразнити образ.
Мар'яна Савка розповіла і про те, чим займаються письменники у часи війни. За її словами, найчастіше волонтерять. Особисто сама видавчиня займається збором коштів на ліки та автомобіль для військовослужбовців.
Довідка. Мар’яна Савка — поетка, перекладачка, співзасновниця й головна редакторка «Видавництва Старого Лева», лідерка музичного гурту «Тріо Мар’яничі». Членкиня Українського ПЕН. Авторка 9-ти і співавторка 2-х поетичних збірок, авторка кількох дитячих книжок. 2016 року ініціювала проєкт «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Була у списках 100 найвпливовіших, найуспішніших жінок України, 40 особистостей, які змінюють країну. Активно волонтерить для армії, зокрема збирає кошти на закупівлю машин для поранених на фронті.
«У перші дні, кожен включався так, як міг. Хтось займався чимось близьким професійній діяльності, комунікував з журналістами, займався прямою волонтеркою. Чим тільки не займалися письменники у війну. Це і тепловізори, і медичне устаткування. Це великий організм, що мусить взаємодіяти», — зазначила Мар'яна Савка.
За її словами, вперше нас усіх, різних українців з усіх регіонів, так перемішав досвід війни у межах країни. Зараз історичний час для України, мусимо консолідуватись і відновити пропечатану іншою інвазивною культурою нашу ідентичність.
Попри те, що зустріч тривала понад дві години кожна, залишилось чимало запитань, як-от: чи зможемо ми після Перемоги конвертувати ненависть у конструктив? Як заохочувати молодь до україномовного контенту? Як нам долати нав’язані комплекси меншовартості і повертати цінність української культури у світовий дискурс?
Ірина КМІТЬ, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор
